Мачей Дриґас
Maciej J. Drygas
Дата народження: 3 квітня 1956 (70 років)
Знак зодіаку: Овен
Місце народження: Лодзь, Лодзьке, Польща
Всього фільмів (на сайті): 5
Мачей Дриґас — відомий режисер кіна та радіо, сценарист, продюсер і викладач Польської національної кіношколи у Лодзі. Його роботи отримали численні престижні нагороди, зокрема нагороду Європейської кіноакадемії за найкращий документальний фільм «Почуй мій крик» (1991), Prix Italia за документальну радіопередачу «Заповіт» (1992), ґран-прі Міжнародного фестивалю телебачення у Монте-Карло за фільм «Стан невагомості» (1995), а також нагороду за найкращий повнометражний документальний фільм на фести ... валі Cinema Verité у Тегерані за фільм «Абу Хараз» (2013). Дриґас також написав лібрето опери «Кудсʼя Захер», яка була номінована на Міжнародну оперну премію у Лондоні 2014 року. Він є автором ідеї та засновником Архіву домашнього відео у Варшавському музеї сучасного мистецтва. Його фільми та документальні радіопередачі виходили по всій Європі, а також у Канаді, Японії, Бразилії, Південній Африці, Новій Каледонії та Австралії.
Вибрана фільмографія
«Поїзди» (2024), «Абу Хараз» (2012), «Спаплюжені листи» (2010), «Почуйте нас усіх» (2008), «Один день у Народній Польщі» (2005), «Голос надії» (2002), «Стан невагомості» (1994), «Почуй мій крик» (1991), «Психотерапія» (1983)
Знайдено 5 результатів
7.5 Сюжет
«Поїзди» — докуфільм, що повністю складається з архівних матеріалів і звукового дизайну, який створює колективний портрет людей у Європі ХХ століття: передає їхні надії, бажання, драми та трагедії. Купе поїзду — це місце, де люди на деякий час випадають з повсякденного контексту. Іноді подорож супроводжується надією, що у нашому житті щось зміниться після прибуття до місця призначення, або навпаки — подорож може бути цілком безнадійною. Однак у залізничних вагонах повторюваним приспівом розгортається історія ХХ століття. Що кілька років на залізничних станціях по всьому світу відбуваються моторошно схожі сцени: вагони, повні чоловіків, відʼїжджають на війну, а повертаються — заповнені пораненими чи загиблими. За цим слідує виїзд цивільних, евакуйовані змішуються з полоненими, котрі повертаються з таборів, а також з солдатами армій-переможниць, котрі ведуть переможених, аж поки на станціях знову не зʼявляються звичайні пасажири.Попередження щодо змісту: зображення війни
Поїзди (2024)
Trains
12+Читати опис
«Поїзди» — докуфільм, що повністю складається з архівних матеріалів і звукового дизайну, який створює колективний портрет людей у Європі ХХ століття: передає їхні надії, бажання, драми та трагедії. Купе поїзду — це місце, де люди на деякий час випадають з повсякденного контексту. Іноді подорож супроводжується надією, що у нашому житті щось зміниться після прибуття до місця призначення, або навпаки — подорож може бути цілком безнадійною. Однак у залізничних вагонах повторюваним приспівом розгортається історія ХХ століття. Що кілька років на залізничних станціях по всьому світу відбуваються моторошно схожі сцени: вагони, повні чоловіків, відʼїжджають на війну, а повертаються — заповнені пораненими чи загиблими. За цим слідує виїзд цивільних, евакуйовані змішуються з полоненими, котрі повертаються з таборів, а також з солдатами армій-переможниць, котрі ведуть переможених, аж поки на станціях знову не зʼявляються звичайні пасажири.Попередження щодо змісту: зображення війни
Сюжет
Абу Гараз – невеличке село на березі Нілу у самому центрі пустелі у Північному Судані. Ритм життя тутешніх мешканців визначається повенями річки та циклом сезонів року. Протягом декількох років режисер спостерігає за побутом місцевої громади. Матеріально мешканці селища видаються зубожілими, проте їхнє життя сповнене різнобарвними враженнями, сміхом і родинним теплом. Але будівництво велетенської греблі на річці Ніл ламає віковічні традиції життя цих людей у гармонії з природою. Спроби мешканців села протестувати не мають жодного ефекту. Тепер їм потрібно готуватися до переселення на невідомі землі. Перш ніж покинути рідні місця, людям потрібно знищити свої оселі до того, як вони будуть затоплені.https://docudays.ua/2014/movies/docupravo2014/abu-garaz/
Абу Гараз (2013)
Abu Haraz
Читати опис
Абу Гараз – невеличке село на березі Нілу у самому центрі пустелі у Північному Судані. Ритм життя тутешніх мешканців визначається повенями річки та циклом сезонів року. Протягом декількох років режисер спостерігає за побутом місцевої громади. Матеріально мешканці селища видаються зубожілими, проте їхнє життя сповнене різнобарвними враженнями, сміхом і родинним теплом. Але будівництво велетенської греблі на річці Ніл ламає віковічні традиції життя цих людей у гармонії з природою. Спроби мешканців села протестувати не мають жодного ефекту. Тепер їм потрібно готуватися до переселення на невідомі землі. Перш ніж покинути рідні місця, людям потрібно знищити свої оселі до того, як вони будуть затоплені.https://docudays.ua/2014/movies/docupravo2014/abu-garaz/
State of Weightlessness (1994)
State of Weightlessness
Сюжет (англ.)
The story of an ordinary accountant, Ryszard Siwiec, who set himself on fire during the large harvest festival at the Warsaw stadium in 1968. He did it to protest against the military invasion in Czechoslovakia.
Hear My Cry (1991)
Hear My Cry
Читати опис (англ.)
The story of an ordinary accountant, Ryszard Siwiec, who set himself on fire during the large harvest festival at the Warsaw stadium in 1968. He did it to protest against the military invasion in Czechoslovakia.
Сюжет (англ.)
Rebellious Lithuanian teenagers in early 1970s are immensely influenced by Western culture, especially Radio Luxembourg, the Rolling Stones and Woodstock. After taking part in a hippie camp at the seaside, problems start to ensue.
Children of Hotel America (1990)
Children of Hotel America
Читати опис (англ.)
Rebellious Lithuanian teenagers in early 1970s are immensely influenced by Western culture, especially Radio Luxembourg, the Rolling Stones and Woodstock. After taking part in a hippie camp at the seaside, problems start to ensue.Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр