Радянський актор. У російськомовних фільмах як Дмитрий Капка.
Народився 24 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1898 року в Києві в родині робітника. У 1917 році грав у Київському театрі під керівництвом Панаса Саксаганського. У 1918–1921 роках учасник громадянської війни, до 1924 року працював повноважним представником Української СРР у Польщі.
У 1921–1922 роках навчався на екранному відділенні Вищих кінокурсів у Варшаві. У 1924–1925 роках — актор ансамблю «Думка». У кіно — з 1924 року, актор. Майс ... тер епізодичних ролей. 1935–1937 — актор Київського театру імені І. Франка.
Був нагороджений медалями.
Помер 24 жовтня 1977 року в Києві. Похований на Лісовому кладовищі Києва.
1648 рік. Україна під гнітом Речі Посполитої. Шляхта спалює село за селом. Гетьман війська запорізького Богдан Хмельницький збирає на Січі козаче військо захисників батьківщини.
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
На Сорочинський ярмарок прибуває низка возів. Біля мосту виникає невеликий затор, і цієї паузи молодому хлопцю на ім’я Грицько вистачає аби познайомитися з дівчиною Парасею і посваритися з її мачухою Хиврею.
Усі наявні версії в неті станом на березень 2026 лише з москальскими титрами на початку та в кінці
Пропагандистський нарис. У дорозі додому до жінки, чоловік зустрічає колегу. Захоплений розповідями про завод, він вирішує вийти з потягу й допомогти підприємству подолати всі екстремальні ситуації, не допустити зупинки заводу й перевиконати план. Цим фільмом 29 січня 1931 року було відкрито київський кінотеатр «Жовтень»
Червоноармієць Лука повертається до рідного села після громадянської війни і планує створити колективне господарство. Землю для цього господарства відбирають у селян («куркулів»), зерно на посів відбирають у містян. Основний конфлікт полягає у боротьбі з куркулями, додатковий — протистояння головного героя з власним батьком. Останній не вірить, що крадене зерно зійде на краденій землі. Та коли воно таки сходить, дід пристає на бік сина — він переконується: заради спільного блага можна порушувати писані й неписані закони...
Щоб виправдати фантастичну сторону пригод коваля Вакули, автори фільму трохи „спрощують” гоголівський сюжет: коваль Вакула, добряче підпивши у Пацюка, засинає. І сниться йому, що нечистий переносить його до царського палацу, аж у пєтєрбурґ, і що там він, Вакула, власноручно стягує з ніг московської імператриці черевички, щоб подарувати їх своїй нареченій Оксані. А насправді – п'яний Вакула стягує уві сні черевики з ніг…
Дії фільму (як і повісті) відбуваються у красивому українському селі Вербівці. Один з його жителів — молодий селянин Микола Джеря нуртував від кріпацтва та необхідності жити за правилами сільського пана Бжозовського, якому належало все: і пишні сади, і білі мазанки, і люди.
У день, коли Микола мав одружуватись з дівчиною Нимидорою, осавул вранці розігнав гостей молотити панський хліб. А наступного ранку «молодого» відшмагали різками за те, що ціп вирвався у нього з рук і вдарив панську собаку. Недовго Микола жив з молодою дружиною: пан вирішив віддати непокірного Джерю в солдати. Залишивши рідне село, дружину, батька і матір, Микола з товаришем утікли…
Сумку радянського дипкур'єра, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки корабля, що відпливає до Ленінграда й доставляють органам влади. Сюжет побудований на автентичному факті — збройному нападі за кордоном на радянських дипломатичних кур'єрів Теодора Нетте та Іоганна Махмасталя 26 лютого 1926 р. Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках поїзду, бійки на палубі корабля, погоні за пароплавом на моторному човні тощо. Немало й обов'язкових для даного жанру «типів»: шпигунів, кокоток, агентів поліції, відвідувачів портових кабачків, джаз-бендів.
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.
«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Фабрикант Вольфер день за днем насолоджується своїм розкішним життям. Але прокинувшись якось після чергової пиятики, він з жахом дізнається про те, що сталася Жовтнева революція. Вона відібрала у фабриканта розкішне життя. У Вольфера реквізовано маєток, коштовності, надлишки одягу. Врешті-решт фабриканту доводиться підмітати вулиці. Він тікає у Париж, де з великими труднощами знаходить роботу в цирковому балагані.
Мова: фільм німий, українські інтертитри збереглись
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.
Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Остап Бандура, який з юних років пізнав жорстокість поміщиків-експлуататорів, бідність і безправ'я, у в'язниці й на засланні проходить свої «університети». Дружба, що виникла з більшовиком-робітником, Онисимом, допомагає йому стати справжнім революціонером. А в роки громадянської війни Остап стає бойовим командиром і на чолі кавалерійських загонів Червоної Армії громить білогвардійців. Потім Остап закохується в онуку поміщика — Юлію, якій він врятував життя. Але невдячна і зарозуміла красуня виходить заміж за генерала Корнягіна. Зрештою Остапу вдається побороти свою любов, він повертається до сільської дівчини Марійки.
Старий робітник Лазар не хоче ділитися секретом гартування рапіду – високоякісної сталі. Робітникам нічого не лишається як, в шану Лазарю, знайти свій оригінальний спосіб гартування сталі, яка ні в чому не поступається рапіду…
Стрічка розповідає про процес колективізації в гуцульському селі в перші після закінчення Другої Світової війни. Селяни спочатку не розуміють і не приймають це нововведення. Одночасно їх залякують і погрожують розправою, якщо вони стануть колгоспниками, так звані «куркульські банди», що засіли в лісах.