Постать всесвітньо відомого українського художника Івана Федоровича Марчука, картини якого презентують українське мистецтво на всіх континентах світу, стала основою цієї докустрічки.
Фільм присвячено 10 роковинам від дня аварії на Чорнобильській АЕС.
«Чорнобиль. Післямова» — останній з циклу фільмів, своєрідний монолог документаліста, який протягом кількох років пропускав через своє серце, через бачене на місці трагедії, зустрічався з багатьма людьми, які брали участь у ліквідації наслідків страшного лиха, що спіткало наш народ.
Містить детальну розповідь про історію зйомок та глибокі роздуми режисера.
Фільм знімався безпосередньо у Чорнобилі, тридцятикілометровій зоні відчуження.
У маленькому князівстві жили двоє сиріт-жебраків: брат Май і сестра Марта. Жебраками вони були з доброї волі: хлопчик мав хист знаходити золото, відчуваючи при цьому біль. Сестра, не бажаючи, щоб брат страждав, забороняла Маю користуватися своїм умінням.
Дослідження душі, охопленої пристрастю, - ось що об'єднує «Mаленькі трагедії» О. С. Пушкіна («Скупий лицар», «Моцарт і Сальєрі», «Кам'яний гість», «Бенкет під час чуми») і робить цікавою кожну нову зустріч з ними.
Екіпаж виконував звичайний рейс з доставки продовольства і медикаментів для населення, що постраждало від землетрусу. Після прибуття літака відбувся новий поштовх, і було пошкоджено злітну смугу. Екіпажу вдалося підняти літак, але незабаром з'ясувалося, що літак отримав пошкодження і навряд чи зможе сісти...
Окупована Білорусь, зима 1942 року. Партизани — солдат Рибак і офіцер Сотников відправляються на пошуки продовольства для партизанського загону. Після сутички з поліцаями вони ховаються в селі, але через деякий час їх наздоганяють карателі. Допити, тортури, страх… Пошуки виходу, компромісу, поступки перед совістю призводять одного з героїв фільму до зради.
Пьотр Перший взяв шефство над чорношкірим принцом. Той отримав європейську освіту і був наближений до царя. Але впав у немилість через любов до дворянки Наташі.
Підійшовши впритул до відкриття, яке мало серйозне значення в нейрохірургії, герой фільму Петро залишає наукову роботу, свого колегу по експерименту і кращого друга і їде до Швеції працювати лікарем в посольстві. Через кілька років незадоволеність роботою змушує його повернутися...
Драма російських провінціалів, які вважають, що життя їх не склалося, розгублено даремно. Для дядька Вані це відчуття посилюється неподіленою любов'ю до жінки, яку доля на короткий час закинула в глухий маєток, де герой і його племінниця десятиліттями працюють, ледве зводячи кінці з кінцями...