Алессандро Паренцо
Alessandro Parenzo
Дата народження: 20 травня 1944 (82 роки)
Знак зодіаку: Телець
Місце народження: Camposampiero
Всього фільмів (на сайті): 10
Ролі: сценарист ★ 5.89
Фільмографія
Знайдено 10 результатів
Rabid Dogs (1974)
Rabid Dogs
сценарист
| Жанр: | кримінальний трилер драма |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 1 листопада 1995 |
| Тривалість: | 96 хвилин (01:36) |
| Режисер: | Маріо Бава, Ламберто Бава |
Вибачте, якщо мало (1982)
Unfaithfully Yours
сценарист
| Жанр: | комедія |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 4 травня 1982 |
| Тривалість: | 91 хвилина (01:31) |
| Режисер: | Марко Викарио |
Фільм складається з двох новел. Історія першої — це взаємини колишнього подружжя, яке знову зустрілося і через свої відносини, що не склалися, готові вбити один одного.Друга історія оповідає про сімейні стосунки родини, з якої дружина, склала раніше таємно порнороман. З'явився шантажист, який в замін на неоприлюднення роману вимагає від неї 30 хвилин інтимних відносин.
The Persian Lamb Coat (1979)
The Persian Lamb Coat
сценарист
| Жанр: | комедія |
|---|---|
| Країни: | Італія Франція |
| Прем'єра в світі: | 28 березня 1980 |
| Тривалість: | 105 хвилин (01:45) |
| Режисер: | Марко Викарио |
Tesoro mio (1979)
Tesoro mio
сценарист
| Жанр: | комедія |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 22 грудня 1979 |
| Тривалість: | 108 хвилин (01:48) |
| Режисер: | Джуліо Парадізі |
I viaggiatori della sera (1979)
I viaggiatori della sera
сценарист
| Жанр: | фантастика драма |
|---|---|
| Країни: | Іспанія Італія |
| Прем'єра в світі: | 26 жовтня 1979 |
| Тривалість: | 108 хвилин (01:48) |
| Режисер: | Уго Тоньяцці |
Нене (1977)
Sweet Adolescents
сценарист
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 21 вересня 1977 |
| Тривалість: | 106 хвилин (01:46) |
| Режисер: | Сальваторе Сампері |
Є українське аудіо
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот.
Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Lovers and Other Relatives (1974)
Lovers and Other Relatives
16+
сценарист
| Жанр: | комедія |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 6 червня 1974 |
| Тривалість: | 98 хвилин (01:38) |
| Режисер: | Сальваторе Сампері |
Аппассіоната (1974)
Appassionata
18+
сценарист
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 22 травня 1974 |
| Тривалість: | 96 хвилин (01:36) |
| Режисер: | Джанлуїджі Кальдероне |
Еротична історія про заплутані любовні відносини маленької сім’ї.
Malicious (1973)
Malicious
16+
сценарист
| Жанр: | комедія драма романтичний |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Касові збори в світі: | 109 133 $ |
| Прем'єра в світі: | 29 березня 1973 |
| Тривалість: | 98 хвилин (01:38) |
| Режисер: | Сальваторе Сампері |
La cosa buffa (1972)
La cosa buffa
сценарист
| Жанр: | комедія романтичний |
|---|---|
| Країни: | Італія |
| Прем'єра в світі: | 27 жовтня 1972 |
| Тривалість: | 102 хвилини (01:42) |
| Режисер: | Aldo Lado |
Коментарі:
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Сайти
Фільтр Скинути фільтри
Форум
Побажання щодо нотаток
20 червня 2026, 9:17
Нагороди19 червня 2026, 23:56
Podillya Film Studio14 червня 2026, 0:44
"Стежу за серіалами"11 червня 2026, 9:14
Фільми, серіали, анімаційні серіали, які транслювали на телеканалі ICTV10 червня 2026, 18:28
Додати Жанр - Дорами10 червня 2026, 11:38
Відсутність режисера і сценариста28 травня 2026, 15:14
Останні коментарі до фільмів
Тепер зрозуміло, який мають вигляд таргани в голов...
Думками навиворіт (2015)
Хз звідки інфа про озвучення:
Інфо про озвучення...Mysterious Island (1995)
Є дубляж....Оазис (2026)
Ларпінгтоніще...Backrooms: Залаштунки (2026)
Це той випадок, коли сюжет не розтягували, а скоро...Прикуп (2009)
Задоволений переглядом. Похмурий тон, шанування кл...Павук-Нуар (2026)
наче в українському сегменті дредса посидів...Збори ОСББ (2024)
Нещодавно переглянуті: