Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині. За етнічним походженням швед/
Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924–1926), у «Березолі» (1926–1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941).
Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін.
1932 Хвиля ... дебютував у фільмі «Іван» (Олександра Довженка) у ролі Оратора, згодом — Кармелюк і О. Пархоменко (в однойменних фільмах), Чуб («Вечори на хуторі біля Диканьки»), Голова («Майська ніч»), Кобзар («Богдан Хмельницький»), Чирва («Кінець Чирви Козиря»), Суходолов («Секретар обкому»), Морозко («Морозко») та ін.
Жили-були російська жінка Євдокія і дві її маленькі доньки. Але одного разу зла Баба Яга викрала дівчаток і перетворила їх в ланей. Безстрашна Євдокія повинна врятувати дочок. Їй належить багато важких випробувань, але на допомогу їй приходять: лісові мешканці, добрий олень Золоті Роги, Сонце, Місяць, Вітер і Земля російська.
Тітонька Іполіта Вороб'янінова колись заховала прикраси на суму в 150 тисяч рублів золотом в один з 12 стільців роботи Гамбса. Працівник РАГСу Вороб'янінов кидає всі свої справи і вирушає зі своїм новим знайомим, аферистом Остапом Бендером, на пошуки.
Жив цар Єрємій. Вирушив він у річний похід, щоб скласти опис свого царства. Нахилився він якось до колодязя напитися, але тут його і схопив підводний цар Чудо-Юдо.
Кінороман з життя контрабандистів з прологом і епілогом. У південному містечку промишляє зграя "валютників", очолювана Шефом і його помічником Графом. Скромний радянський службовець і зразковий сім'янин Семен Семенович Горбунков відправляється в закордонний круїз на теплоході, на якому також пливе Граф, який повинен забрати діаманти в одному зі східних міст і провезти їх в загіпсованій руці. Але в силу непорозуміння замість шахрая на умовленому місці попадає нічого не підозрюючий Семен Семенович і дорогоцінний гіпс накладають йому. Ось тут-то все і починається.
Є така приказка: «пройти вогонь, воду і мідні труби». Це означає — пройти життєві випробування, набратися розуму-розуму, побачити в житті всяке, загартувати свою волю. Герой фільму Вася якось відправився в ліс, вугілля палити. І там, на галявині, йому зустрілася Альонушка, яка пасла свою кізку Білочку. Молоді люди закохалися один в одного з першого погляду. Але слуги Кащея Безсмертного викрали дівчину прямо на очах у Васі. У пошуках коханої Вася в буквальному сенсі проходить крізь вогонь і воду. Але найважче встояти перед мідними трубами, перед блискучим сяйвом слави …
Жила-була хороша добра дівчина Настенька. Зла мачуха примушувала її працювати, не даючи продиху. Одного разу вона вирішила позбавитися падчерки і відправила ту замерзати в зимовий ліс. В цих же краях жив хлопчина Іван. Він полюбив Настеньку, так ось тільки був він великим хвальком, тому лісовий чаклун і перетворив його на ведмедя.
І Настеньці, і Івану довелося пройти через багато випробувань, перш ніж з'єднати свої долі. І допоміг їм в цьому добрий чарівник - дідусь Морозко...
Радянський кольоровий художній фільм-казка, поставлений на Кіностудії ім. М. Горького в 1963 році режисером Олександром Роу за однойменною повістю Віталія Губарева.
Екранізація твору Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом» з циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Це весела історія про те, як у різдвяну ніч в українському селі поблизу Диканьки всіх поплутав чорт, якого запросила в гості незабутня пані Солоха, про те, як коваль Вакула, осідлавши біса, зумів привезти своїй коханій Оксані «черевички», взявши їх у самої цариці в Петербурзі.
з дуету «Тарапуньки та Штепселя» почалася медійна політика мовної шизофренії в Україні, оскільки надзвичайна популярність дуету «Тарапуньки та Штепселя» в УРСР у 50-60-х роках й посприяла «заретушованій промоції двомовності».
Стратегія протиставлення української vs. російської в УРСР вибудовувалася за опозицією «високе / низьке, престижне / непрестижне, нормативне / ненормативне» й була найпотужніше впроваджена в радянський період у комічному телевізійному дуеті «Штепселя й Тарапуньки», в якому Тарапунька грав роль такого собі суржикомовного дурника-хохла, а Штепсель — «розумного та розважливого російськомовного партнера» з "правільнимі проізношеніямі".
Дія відбувається по завершенні Другої світової війни в одному з міст Західної України. Видний український письменник-комуніст Олександр Гармаш (Сергій Бондарчук) написав книгу, в якій затаврував ворогів СРСР. Вороги СРСР намагаються вбити Гармаша... В основу фільму покладена ідеалізована історія з життя Ярослава Галана...
Син упертого сільського голови ніяк не може отримати батьківської згоди на вінчання з простою козачкою. На допомогу парубку несподівано приходить нечиста сила…
Псевдобіографічний фільм Іґоря Савчєнка про життя українського поета і художника Тараса Шевченка.
Фільм знімався у двох версіях моск. та українською мовами, різними дублями. Тобто моск. версія не дублювання української, а українська не дублювання моск. Це два різних повноцінних фільми. Зараз на телебаченні можна побачити моск. версію, до якої приписали доріжку української - помітна не лише несинхронна артикуляція, а і шуми, музика, довжина пауз, довші чи коротші фрази і таке інше. Чи збереглася українська версія – доступна інформація відсутня.
Сценарне доопрацювання (після смерті Савчєнка) зробив О.Корнійчук, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
На колгоспному ярмарку зустрічаються представники двох процвітаючих кубанських колгоспів - Галина Пересвєтова і Гордей Ворон. Вони люблять один одного, але приховують свої почуття, адже Галина і Гордей - давні конкуренти. Вони змагаються в трудових подвигах, і головне для кожного з них - вивести свій колгосп на перше місце.