Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко (29 серпня (10 вересня) 1894, хутір В'юнище, нині у межах смт Сосниця — 25 листопада 1956, Передєлкіно, Московська область) — український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал». У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольщина, Перша світова війна 1914—1918 р.р., боротьба Української Народньої Республіки з більшовиками, більшовицький рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою, білоукраїнська еміграція. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, емігрує до Праги і отримує завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.
Сумку радянського дипкур'єра, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки корабля, що відпливає до Ленінграда й доставляють органам влади. Сюжет побудований на автентичному факті — збройному нападі за кордоном на радянських дипломатичних кур'єрів Теодора Нетте та Іоганна Махмасталя 26 лютого 1926 р. Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках поїзду, бійки на палубі корабля, погоні за пароплавом на моторному човні тощо. Немало й обов'язкових для даного жанру «типів»: шпигунів, кокоток, агентів поліції, відвідувачів портових кабачків, джаз-бендів.
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.
«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.
Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Довженко Олександр Петрович
