Знайдено 5 результатів 
Попередження: рецензія містить спойлери
Джо Джо - це щось особливе: позінг, маскулінність, харизматичні атагоністи... Це аніме зібрало довкола себе купу фанатів і створило особливі вайби. Хоча, аби посвятитися у клуб любителів ДжоДжо, варто відмучатися перший сезон, адже історія в стилі романів Джейн Остін в аніме спочатку спантеличує, а лише з другого сезону приходить розуміння, що це хороша забава, яка доходить до нас через патетичність форм сюжетів.
Кожен сезон дивує глядачів неочікуваними змінами: змінами головних героїв, зміною стилю рисовки, зміною жанрів, неочікуваними фактами в житті героїв (це я про початок 4 сезону, хоча, здається кожного з сезонів, але Джозеф - мене шокував найбільше - хто дивився, думаю, зрозуміє).
Незважаючи на те, що кожен сезон має свого нового героя, відбувається в різних частинах світу (Англія, США, Італія, Японія, Єгипет), протягом 200 років - уся історія є цілісною, де навколо одного базового конфлікту, виникає купа цікавезних побочних сюжетних ліній.
З часом, майже в кожного героя починаєш закохуватися. Це іронічний маскулінний світ чоловіків, де ці маскулінні форми аж випирають з екрану. Факт, що жіночих персонажів вкрай мало (аж до 6 сезону) і вони зазвичай стоять десь на другому, або на третьому, плані.
Впродовж усіх 6 сезонів, при тому, що там багато чого відбувається, все ж від початку і до кінця мою цікавість тримає напруга в стосунках між Діо та родом Джостарів.
Фільм, який я переглядала двічі. Для багатьох він важкий морально, але він прекрасний. Прекрасний завдяки грі Хоакіна Фенікса, прекрасний у своїй гіркій реалістичності, яка міняється місцями із карнавальністю.
Фільм пластичний, багатий на роздуми, інтерпретації та емоції. Він не простий, але гідний.
Це один з небагатьох фільмів, які виправдали галас та довге очікування на прем'єру.
Трилогія "Володаря Перстнів" досі вражає своєю видовищністю. Навіть через неповних 20 років, досі важко знайти фільм, в якому була б така якісна графіка та на стільки масштабний візуал.
Можливо, темп пригодницької розповіді, на сьогоднішній день, здається дещо повільним у фільмі - сьогодні ми звикли до більш динамічних фільмів, та фільм досі промовляє до глядачів фантазійною патетичністю, захоплюючою подорожжю та глибиною почуттів героїв - ці почуття болять і деяких змушують плакати.
Цей фільм обов'язковий для перегляду - хто не бачив - просто подивіться! Тарантіно вміє змусити людей почуватися брудними, а водночас допомагає їм з цього бруду очиститися - переписати історію, яка вже відбулася.
Мене завжди захоплюють фільми та серіали про танці. Думаю, не тільки мене. А тут ще й детективна історія.
"Тендітні створіння" - це такі лайтові "Милі ошукани" припралені балетом. Серіал нічого нового не відкриває і не додає у світ кінематографу, багато сцен, які нічого особливого не вносять у сюжет, проте це не нудить. Танцювальні сцени яскраві - не сумніваюся, що брали участь професійні танцівиники, які танцюють краще, аніж грають. Серіал якісно знятий - чого ще можна очікувати від нетфліксу?
У серіалі використовується прийом закадрового голосу персонажки, яка не приймає активної участі в акції, хоча вся історія, нібито крутиться навколо неї. Кожна серія гарно оправлена цим голосом, який проводить глядача через всю історію, вибудовуючи паралелі між балетом та життям.
Серіал ніби є легенькою сумішшю "Чорного Лебедя" (цікаво, що акторка, яка заграла Кессі Шор мені постійно нагадувала Наталі Портман), "Милих ошуканок", "Авансцени&q ... uot; та "Твін Піксу".
Серіал гарний, хоча не фантастичний. Чи раджу я його подивитися - скоріше так, якщо любите танці, Ви не гомофоб(ка) та не маєте романтичних ілюзій, щодо балету - хоча, навіть якщо так - все одно можете подивитися :)