Andriyko
модератор
Знайдено 4 результати 
Межа - словацько-український фільм який дійшов до нас вже після словацького фурору.
У Словаччині він вийшов ще у липні, тобто за 4 місяці до української прем'єри і там в кіно на нього пішов ледь не кожен словак, за 16 тижнів кінопоказу він зібрав понад 2 мільйони доларів, що для маленької європейської країни є колосальною сумою. Фільм став найкасовішим фільмом року у Словаччині та четвертим найкасовішим за всю їхню кінопрокатну історію, при чому, що його і досі продовжують показувати в словацьких кінотеатрах.
Тобто лише в Словаччині фільм покрив свій 1,5 мільйонний бюджет та був відправлений Словаччиною на Оскар. Крім того фільм зібрав цілу низку нагород від міжнародних кінофестивалів у Карловах Варах, Чикаго, Коттбусі та Аррасі.
Особисто мене фільм зацікавив після таких досягнень, які дали надію на дуже якісний фільм в стилі українсько-італійського шедевру під назвою "Ізі".
Далі був прокат у Чехії, який був вже не такий успішний, Межа зібрала лише 68 тисяч ... доларів за три тижні прокату у вдвічі більшій за Словаччину Чехії. І тут я задумався, що фільм можливо створений лише для словаків.
Нарешті 16 листопада стартувала прем'єра в Україні яку вже змогли побачити і ми. Отже про фільм:
Сюжет:
Дуже сподобалося, що фільм на реальних подіях, це вже плюс, який допомагає глядачу повірити у побачене. Але, історія не зовсім розкрита, як і персонажі, не завжди зрозуміла мотивація героїв фільму. У фільмі присутні неочікувані сюжетні повороти, що тримають глядача у напрузі. Але ж знову таки, деякі моменти наче обрізані і інколи важко зрозуміти, що відбувається. Багато в чому заплутаності додав український переклад, який урівняв словаків і українців зробивши і тих і тих україномовними, якщо б я не дивився трейлер і не читав сюжет то я б явно не зрозумів де кадри з Словаччиною і словаками а де з Україною і українцями. Невже не можна було зробити для словак поверхневий одноголосий переклад без дубляжу?
Загалом історія цікава, усіяна чорнухою в усіх можливих сценах, але з іншого боку комедійних моментів було не менше, при чому дуже і дуже вдалих. На мою думку фільм потрібно було зробити саме чорною комедією і він би притягнув більше українських глядачів.
Картинка:
Якісна операторська робота, дуже гарно підібрані кольори, відчувається ефект присутності. Особливо гарно була передана дощова погода.
Актори:
Ну найкраще зіграли свої ролі Томас Масталір (Адам) та Андрей Гриц (поліцейський), доволі живо. Всі інші відіграли якось посередньо, не дуже вражаюче.
Музика:
Слабувато. Розпіарений саундтрек "Гей соколи" проминув якось дуже швидко, іншої музики взагалі чутно не було. Ще я думав, що буде наша версія цієї пісні від Олега Скрипки, яку також рекламували, але її не було.
Висновок:
Хороше поєднання чорнухи і комедії, але з не дуже вдало поданим сюжетом який необхідно було трохи причесати. Великий плюс за комедію і мінус за невдале подання.
Цей фільм, я подивився ще в перші прем'єрні дні, але рецензію вирішив написати лише зараз.
Побачивши дуже цікавий трейлер фільму я одразу вирішив для себе, що піду на цей фільм. Так вийшло, що він йшов в один час з Діздзьо Контарбас, трейлер якого зовсім не вразив, і мою перевагу отримав Ізі. На жаль, дивлячись українські касові збори можна побачити, що більшість кіноглядачів зробили зворотнє. Контрабас зібрав майже в 16 разів більше грошей ніж Ізі.
Тепер про фільм:
Сюжет:
Захоплюючий, цікавий, доволі драматичний. Можливо далекий до ідеальності, але дуже непоганий, тим більше для молодого новітнього українського кіно. Сюжет цього фільму - це великий ланцюг переживань за головного героя, якому випав ряд випробувань у невідомій та дивній для нього країні.
Також в сюжеті присутньо багато живих жартів, які ще й впливають на сюжет.
Актори:
Оскільки весь фільм крутися навколо головного героя Ізі - Ніколи Ночелла, то обговорювати слід його. Актор зіграв свого персона ... жа на висоті, реально вжився в свою роль і змусив по-справжньому переживати. Всі невдачі і важкості Ізі сприймаються як щось реальне та близьке кіноглядачу. Всі інші актори, що зіграли другорядні ролі були теж непогані, але їх ролі були настільки незначні, що не встигли розкрити своїх персонажів повністю.
Картинка:
Операторська і режисерська робота дуже добротна, якість фільму вражає, особливо запам'ятались яскраві зйомки тестр-драйву Ізі на автотреку. Тож картинка додає фільму великих плюсів.
Саундтерк
Так, у фільмі є відома італійська музика, яка непогано вливається у стрічку, але як на мене, то не вистачає драматичної музики, яка могла підсилити переживання до максимуму.
Висновок
По перше варто сказати, що це мабуть більше драма ніж комедія, оскільки драматичні моменти не поступаються жартам у цьому фільмі. Але це не тільки не зменшує враження від фільму, а навпаки - підвищує. Дуже емоційне кіно, під час якого по щирому і смієшся і переживаєш. Вийшла така-собі добра трагікомедія, яку я точно поставлю на перше місце серед подібних українських фільмів.
Шкода, що я написав рецензію лише зараз і не зможу підбити вас на перегляд цього фільму в кінотеатрі.
Я, як любитель і пропагандист українського кіно, дуже довго чекав на цей фільм. Навіть після трейлеру, який дав зрозуміти, що це буде дитячий фільм я все одно дуже хотів його подивитись.
Так сталося, що я був свідком всіх аспектів наймасштабнішої рекламної кампанії українського кіно. Крім звичної нам реклами на бігбордах, в інтернеті, по телевізору, в київському метро, тролейбусах, автобусах та плакатах, якої і так було в рази більше, ніж навіть реклами відомих американських фільмів, цього разу була задіяна важка артилерія: випуск 130 тисяч марок з Сторожовою заставою, та реклама Укрпоштою у своїх відділеннях, а також флешмоб на Золотих воротах, на якому мені також вдалося побувати. Лицарі, які користувались метрополітеном і співали свої лицарські пісні на історичній станції - це було круто. Такої пропаганди в нас я не бачив для жодного з фільмів, а тим більше - для українських).
Тепер про сам фільм:
Сюжет:
Простий, дитячий, легкий та іноді не дуже логічний. Цікавим фільм р ... облять лише його непогані жарти, яких у ньому дуже багацько.
Актори:
З позитиву хотілося б відмітити Романа Луцького (Олешко), який дуже гарно зіграв свою позитивну роль, також непогано влилися в свої ролі Георгій Дерев'янськй (Дід Овсій) та музикант Іван Денисенко (Тугарин), який на жаль не дожив до прем'єри фільму...
Щодо інших акторів, то зіграли вони якось посередньо, персонаж якого зіграв відомий Фагот зовсім не був розкритий, він здається взагалі весь фільм тільки і робив, що сторожив.
Цікаво, що на ролі половців взяли двох казахів: Єржана Нуримбета та Єрболата Тогузакова, хоча по логіці це мали бути актори кримсько-татарської зовнішності, а не казахської/монгольської, все-таки це ж не монголо-татари, а предки більш близького нам навіть по зовнішності народу. Хоча це ж фентезі, тож моя критика купи ляпів історичної тематики у цьому фільмі тут мабуть зовсім не доречна. Про них я промовчу.
Спецефекти та операторська робота:
Як для українського кіно - то вони шикарні, значно кращі ніж, наприклад, навіть спецефекти того ж Хобіта. Дуже гарно і пристойно все виглядає, очі зовсім не ріже. Щодо операторської роботи, то теж все більш-менш непогано, дуже приємна для ока картинка, красиві пейзажі, гарно зняті бої та декорації. Помітно, що майже двохмільйонний доларовий бюджет пішов на потрібну справу.
Музичний супровід:
Саундтрек, за виключенням власної лицарської пісні, дуже слабкий, майже нічого не запам'ятовується і не вражає, а остання пісня, що була англійською мовою взагалі якось зовсім не в'яжеться у фільм.
Висновок та оцінка :
Ну як для комедійного фентезі, то з великою натяжкою ставлю 8.
Але навіть зважаючи на мінусовий сюжет та саундтрек, фільм непоганий, відсилки на Яценюка з стрілою в лоб і беркут який стукаючи в щити нагадували половці притягують українського кіноглядача. Кіно яскраве і смішне. А його висока якість дає і показує надію на підйом українського кінематографу. Тож той хто ще не був і має можливість піти в кіно - всім раджу це зробити!
Нескорений - один з українських фільмів, який я дуже довго відкладав від перегляду, мене завжди відлякувала низька якість відеоряду і звуку, на перший погляд здається, що фільм знятий не 2000, а 1970 року... Одразу скажу що якість відео є найбільшим і чи не єдиним мінусом фільму.
Якість:
Так, фільм має не дуже яскраву картинку і звук, мабуть головною на те причиною, що для зйомок використовували стару відеотехніку з Кіностудії Довженка, яка лишилася з радянських часів.
Бюджет фільму 1 млн доларів, що на той час для українського фільму було колосальною сумою, гроші на фільм збирали в Україні і українській діаспорі в США. Це був перший фільм в незалежній Україні з таким великим бюджетом. Переглядаючи фільм можна помітити на що пішли ці гроші: багато локацій, історична форма, костюми, техніка, невеликі спецефекти. Операторська робота сама по собі теж не погана, в потрібні моменти камера проходить крізь траву, плавно супроводжує персонажів або здіймається на висоту.
Актори:
...
Гра акторів на висоті, їм вдається переконати глядача що все по-справжньому і змушують переживати. Дуже вдало підібрані актори на ролі Шухевича і Бандери, що реально схожі на своїх персонажів. Цікаво, що російськомовні персонажі грають у фільмі так, як у відомих радянських фільмах, іноді здається, що дивишся фільм про війну 70-х років, але це не є мінусом, а навпаки плюсом, що пасує у фільм. Також у фільмі можна не тільки почути, а й побачити деякі голоси, що прославилися українською озвучкою голлівудських фільмів в 1990-х роках.
Одним з цікавих фактів фільму є те, що Степана Бандеру зіграв Ярослав Мука, який і у попередньому фільмі режисера Олеся Янчука "Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені (1995)" так само зіграв лідера українських націоналістів Степана Бандеру.
Сюжет:
Це основне, що робить цей фільм таким гарним. Сюжет тримає в напруженні весь фільм, дуже цікава ідея з флешбеками. Образ Шухевича всебічно розкритий, що і було головою метою фільму. Історична лінія також дотримана з реальними подіями, по фільму можна вивчати історію.
Висновок:
Загалом фільм сильний, видовищний, цікавий і захоплюючий. Вважаю що це перший фільм незалежної України такого високого рівня. Раджу переглянути.