Попередження: рецензія містить спойлери
Мені не дуже сподобалось. І справа не в завищеному очікуванні від всіх таких добрих відгуків, а в тому, що в мене відчуття, що мною намагались маніпулювати.
Це нормально, що фільм намагається вивести на емоції, це його основна задача (принаймні в цьому жанрі), і навіть нормально, що це робиться на такій темі, як смерть. Але чомусь 95% історій про смерть саме про дитячу смерть (точніше смерть своєї дитини, навіть якщо вона доросла). Це для мене особисто виглядало як «ага, людям робить боляче смерть дітей, навіть чужих, треба побільше цього впхнути у фільм».
Крім того, я не побачила арки головного героя (і трошки жінки, що втратила сина), скоріше це була рівна лінія, яка різко потім пішла вгору.
При цьому, я бачу багато хорошого в фільмі. Наприклад, операторська робота дуже сподобалась, знято дійсно на високому рівні. І як чудо вписався осінній пейзаж в фільм і візуал но, і атмосферно. Гумор теж непоганий, і комусь не подобається, що багато мату, але як на мене, він цілком доцільний.