| Країни: | Франція |
|---|---|
| Жанр: | драма романтичний |
| Мова оригіналу: | французька |
| Касові збори в світі: | $8 100 000 |
| Прем'єра в світі: | 4 грудня 1985 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 1 вересня 2021 |
| Прем'єра на DVD: | 2 травня 2011 |
| Прем'єра на Blu-Ray: | 2 травня 2011 |
| Прокатник: | Молодість |
| Режисер: | Аньєс Варда |
Наймит з ферми знаходить у канаві труп замерзлої жінки зі скуйовдженим волоссям, у зношеній шкіряній куртці та брудних джинсах. Це була Мона, затята незалежна бурлака, чиї останні тижні відтворюються у спогадах тих, хто зустрівся їй на шляху. Незабаром стає зрозуміло, що особливо ніхто її й не знав.
JustWatch
Код для перегляду рейтингу кінобази
Режисер: Аньєс Варда
Сценарист: Аньєс Варда
Композитор: Йоанна Бруздовіч
Оператори: Patrick Blossier
Джерело: https://kcw.com.ua/movie/94
Кураторка фестивалю Анна Дацюк:
Після тривалої перерви у 1985 році Аньєс Варда повертається до ігрового кіна, затягуючи туди чимало документальної матерії. Варда це робить методично, зберігаючи вірність власним принципам (за що кіномани її любитимуть вічно). Режисерка розповідає історію відкинутої суспільством Мони та робить це у напівдокументальному, ретроспективному стилі, на стику вигадки та правди, експерименту та традиційної фабульної історії. Вірогідно, це найсміливіша робота постановниці, а її Мона – печальне та радикальне втілення самої Аньєс, що по всяк час шукала вихід з замкнутого кола патріархальної кіносистеми. Її Мона здійснила особисту революцію, вирушивши в одісею саморуйнування. А сама Варда з цікавістю антрополога прийшла розповісти цю історію крізь призму соціуму.
– Найкраща акторка, Премія «Сезар», 1986
– Золотий лев, Приз ФІПРЕССІ, Приз ОСІС, Венеційський кінофестиваль, 1985
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Щоправда, є ще один епізод наприкінці фільму, про який можна згадати. Йдеться про унікальний фестиваль соломи (Fête des pailhasses), який щороку проводиться в Попільну середу (римо-катол.) тільки у одному французькому містечку Курнонтерра́ль (фр. Cournonterral), і тільки одна французька вікіпедія про нього щось пише, інші - зберігають мовчання.