Шпигун пішов на Північ (2018)

Doramyeon 27 березня 2025, 8:04

"Шпигун пішов на північ" - вільно заснований на реальній історії Пак Че Со, колишнього південнокорейського агента, який проник на ядерні об'єкти Північної Кореї.

Зйомки розпочалися 24 січня 2017 року і завершилися 25 липня 2017 року. Деякі частини фільму, які відбувалися в Пекіні та Північній Кореї, були зняті на Тайвані.

"Бути шпигуном - це надзвичайно напружена робота, - сказав 64-річний пан Пак в інтерв'ю AFP, яке він рідко дає іноземним ЗМІ. "Мене могли викрити через найменшу помилку, наприклад, через дурну обмовку".

Але на відміну від північних агентів, яких відправляли на південь, йому не видали пігулок для самогубства, щоб забезпечити швидкий кінець у разі захоплення.

Замість цього, як він пояснив, "нас навчили вбивати себе власними пальцями", використовуючи "деякі критичні точки на тілі".

ФАЛЬШИВИЙ РОЛЕКС
Пан Пак почав працювати у військовій розвідці в 1990 році, його завданням було збирати інформацію про я ... дерну програму Північної Кореї, яка тоді перебувала на ранніх стадіях.

Він подружився з китайським фізиком-ядерником корейського походження, який в обмін на мільйон доларів пізніше розкрив, що Північна Корея створила дві ядерні боєголовки малої потужності.

Коли він приєднався до шпигунського агентства Південної Кореї в 1995 році, відомого тоді як Агентство з планування національної безпеки (ANSP), йому було присвоєно кодове ім'я "Чорна Венера".

Базуючись у Пекіні, він працював на південнокорейську компанію, яка імпортувала китайську сільськогосподарську продукцію, маскуючи її під північнокорейські товари, звільнені від тарифів, і створив мережу північнокорейських контактів та інших інформаторів.

Він також проклав собі шлях до вищих ешелонів північнокорейської влади, одного разу подарувавши виконувачу обов'язків голови шпигунського агентства Пхеньяна високоякісний підроблений годинник Rolex під час його візиту до Пекіна.

За його словами, його великий прорив стався, коли він нібито допоміг організувати звільнення з китайської в'язниці племінника пана Чан Сон Тека - впливового дядька нинішнього лідера Кім Чен Ина, який був страчений як зрадник у 2013 році, - допомігши виплатити 160 000 доларів США боргів, які племінник заборгував китайським трейдерам.

Вдячна родина Чан запросила пана Пака до Пхеньяну, і він скористався нагодою підписати угоду на 4 мільйони доларів США між його рекламною компанією та північнокорейським туристичним агентством для зйомок телевізійних рекламних роликів на таких локаціях, як духовний дім Кореї - гора Пхекту та гора Кумган, де обидві сторони проводять зустрічі розділених сімей.

У той час Північна Корея відчайдушно потребувала коштів, її соціалістична економіка розвалювалася після розпаду Радянського Союзу, її головного спонсора, а мільйони людей голодували.

Пан Пак розповідає, що допомагав членам сім'ї Кімів продавати багатим південнокорейцям знайдену на Півночі старовинну блідо-зелену глазуровану кераміку селадон багатим південнокорейцям, а також відвідав схованку з сотнями інших виробів, захованих біля гори Мьох'ян, у супроводі південнокорейського експерта, який оцінив їх у понад мільярд доларів США.

У 1997 році, після кількох поїздок на Північ, його привезли до гостьового будинку Пхехвавон у Пхеньяні, де пан Кім Чен Ір, як завжди, працював уночі, для 30-хвилинної зустрічі з самим лідером, диктофон був захований у нього в уретрі.

Пан Кім не потрудився потиснути руку, коли увійшов до кімнати для 30-хвилинної зустрічі, яка, за словами пана Пака, була присвячена продажу кераміки.

"Його голос був трохи хриплий, - сказав пан Пак. "Я не те щоб нервував через страх бути викритим, я відчув полегшення, тому що це означало, що я завоював повну довіру Півночі".

ПІВНІЧНИЙ ВІТЕР
Пан Кім також висловив велику зацікавленість майбутніми президентськими виборами на Півдні, за словами пана Пака.

Транскордонні військові кризи, як правило, відбуваються у роки виборів на Півдні, допомагаючи змістити голоси тих, хто не визначився, на користь консерваторів - явище, відоме на Півдні під назвою "Північний вітер".

Північнокорейські агенти підірвали рейс 858 авіакомпанії Korean Air над Андаманським морем, в результаті чого загинуло 115 осіб, менш ніж за три тижні до президентських виборів на Півдні в 1987 році.

А напередодні президентських виборів 1997 року, розповідає пан Пак, північнокорейські чиновники повідомили йому, що троє прихильників консервативного кандидата І Хой Чана попросили їх здійснити збройний напад за кілька днів до голосування.

У номері пекінського готелю, стверджує пан Пак, "на власні очі я бачив, як північні корейці рахували пачки доларів, які вони отримали від південних корейців", нібито в обмін на гроші.

"Там було 36 пакунків, кожен по 100 000 доларів США".

Він повідомив про свої висновки керівництву ANSP і кампанії ліберального кандидата Кім Де Чжуна, яка зробила їх надбанням громадськості. Зрештою, інциденту не сталося, і Кім Де Чжун здобув мінімальну перемогу.

Трійку прихильників І Хой Чана пізніше засудили за порушення Закону про національну безпеку Півдня, який забороняє контакти з Північчю, але після апеляції до Верховного суду виправдали після того, як пан Пак відмовився давати свідчення.

ОСТАТОЧНЕ ВИКРИТТЯ
Після того, як його прикриття було розкрито, Пак був звільнений зі шпигунського агентства і переїхав до Китаю, проводячи більшу частину свого часу на полі для гольфу.

ANSP, нині відома як Національна розвідувальна служба, відмовилася коментувати звинувачення пана Пака.

Після повернення до влади консерваторів Південної Кореї вони призначили нового керівника розвідки, і в 2010 році Пак був заарештований в Сеулі і засуджений за передачу секретної інформації на Північ, незважаючи на те, що він наполягав на тому, що передавав лише розвідувальні дані низького рівня, щоб завоювати довіру Пхеньяна.

"Я провів в одиночній камері шість років", - сказав він, назвавши своє ув'язнення політично мотивованим.

Його історія дає змогу зазирнути в "підозрювану, але поки що недоступну правду" міжкорейських відносин, пише кінокритик І Йон Чоль у журналі Cine21.

І якщо вітри геополітики знову зміняться і залишать його не на тій стороні, у пана Пака є страховий поліс - записи, які він зробив під час зустрічей з Кім Чен Іром, Чан Сон Теком та іншими офіційними особами.

Він каже, що їх не було, коли його раптово заарештували у 2010 році.

Але зараз він зберігає їх у безпеці "десь в іншій країні".

І Хьорі (Lee Hyori/이효리) знялася в камео, посилаючись на момент 2005 року. http://mn.kbs.co.kr/news/view.do?ncd=775466 Читати далі

Soya 26 березня 2025, 20:29

"Шпигун пішов на Північ".
Цей фільм мав великий успіх у глядачів, номінувався на найкращий фільм року у всіх головних корейських кінопреміях і став лауреатом Сеульської премії. Режисер був визнаний кращим за версією кінопремії «Голубий дракон».
Фільм знятий на підставі реальної історії південнокорейського розвідника, який отримав завдання зібрати максимум інформації про розробку ядерної зброї в КНДР. Життя мільйонів людей залежало від одного чоловіка, котрий сам опинився під загрозою викриття.
Режисура цього фільму просто філігранна, все міняється, перетікає з однієї сцени в іншу і тримає в постійній напрузі. Переглядаючи фільм, звертайте увагу на деталі. Взагалі, щоб оцінити корейські фільми, потрібно навчитись помічати дрібниці, навчитись слідкувати за порухами, жестами, словами. Такі фільми цікаво переглядати декілька разів, знаходячи все нові нюанси. Фільм тримає в напрузі, бо є чудова гра акторів, майстерні декорації, незвичне освітлення. Музика ... фільму буває занадто зловісною.
У фільмі грають метри корейського кіно. Хван Джонмін показав розвідника, який чудово володіє собою, миттєво оцінює ситуацію, рішуче діє. Чудовий Лі Сонмін у ролі досвідченого північнокорейського чиновника дуже високого рівня, формою життя якого став жорсткий скептицизм. А який жорстокий на невблаганний Чу Джіхун у ролі керівника розвідки Північної Кореї.
Фільм «Шпигун пішов на Північ» переконливо зображає партнерство двох професіоналів. Їх відносини почались з недовіри, тривоги, взаємної підозри, кожен служить своїй країні, але цінує професіоналізм іншого. І ці такі непевні відносини переростають у справжню дружбу. Перед нами повстає трагедія людей, які стали пішаками в сюрреалістичній політичній грі на шахівниці історії, де грають сильні світу цього.
Цей фільм показує нам, наскільки дивними та фактично незнайомими є відносини Північ-Південь Кореї. Досить недвозначно демонструється життя в Північній Кореї, але і не ідеалізується Південна Корея. Іноді картини життя КНДР викликають безмежний жах, бо занадто нагадують СРСР. Застілля на кухні, тихі розмови, страх. Яке це все знайоме і який має страшний вигляд, коли усвідомлюєш, що це відбувається за тисячі кілометрів від нас.
Мені здається цей фільм вартий перегляду.
«Чому Ви мені довіряєте?
Бо не маю вибору». Читати далі