Поводир (2014)

Основою сюжету кінострічки є міфічний З'їзд кобзарів та їх розстріл, про які не лишилось документальних свідчень. За припущенням заслуженого журналіста України Вахтанга Кіпіані, історія про розстріл кобзарів є наслідком зникнення з базарних площ містечок та сіл в 30-ті роки сліпих співців, котрих, швидше за все, масово заарештовували як порушників закону про заборону бродяжництва та жебрацтва.

Зйомки картини розпочались у 2007 році. Прем'єру планували в листопаді 2013 року. Події на київському Майдані відклали її.

Перший варіант сценарію до стрічки написав сам режисер Олесь Санін, потім він був допрацьований письменницею Ірен Роздобудько. Коли в 2012 році кінопроект став одним із переможців конкурсу на отримання державного фінансування, сценарій був ще раз переписаний Олександром Ірванцем. 20 лютого 2012 року компанія «Пронто Фільм» розпочала зйомки фільму «Поводир, або Квіти мають очі».

Зйомки «Поводиря» здійснював відомий кінооператор Сергій Михальчук. Вперше в Україні до участі в кінопроцесі було запрошено біля півсотні незрячих людей. Окрім незрячих акторів, у кінофільмі знімалися справжні лірники та кобзарі зі Львова, Сумщини та Луцька. До процесу створення кінострічки залучались європейські технічні фахівці.

Частина коштів на створення фільму була передана Арсенієм Яценюком.

Зйомки відбувалися під Києвом у Витачеві, у Харкові, під Переяслав-Хмельницьким, Новгород-Сіверським, біля Львова, у селищі Цвіткове Городищенського району Черкаської області на однойменній станції, де знаходяться на зберіганні паротяги та збереглась архітектура тих часів. Стару козацьку фортецю, де збиралися кобзарі, зобразив Тараканівський форт, що під Дубном. Фінальну сцену знімали на кар'єрах поблизу села Базальтового, що на Костопільщині.

У сцені бійки між кобзарем працівниками НКВС грає бронзовий призер параолімпіади 2004 року, дзюдоїст Ігор Засядкович.

Для Станіслава Боклана та кількох кобзарів було замовлено в США спеціальні лінзи, в котрих актори нічого не бачили.

Для зйомок спеціально збудували хату дружини кобзаря Івана Кочерги та замовляли для неї спеціальну стріху. Майстри постелили на будинок стару стріху з хати-музею Шевченка. Нині ця хата слугує одним з найцікавіших туристичних обєктів селища Витачів в Київській області, і розміщується неподалік давньоруського городища.

Режисер Олесь Санін сам є кобзарем.

Планувалося, що в фільмі зіграє голлівудський актор українського походження Джек Пеленс (Володимир Палагнюк), але Пеленс помер у 2006 році, на етапі розробки фільму

Щоб відтворити випуск радянського кіножурналу «Кінооко», присвячений першому радянському трактору, була використана раритетна кінокамера Parvo Debrie.

Спеціально для зйомок відновили перший трактор Харківського тракторного заводу 1931 року випуску, який 50 років простояв на постаменті перед підприємством і був зданий на металобрухт. Також відновили паротяг та колію для нього (7 кілометрів вузькоколійної дороги біля міста Гайворон).

Для сцени затягування Пітера в поїзд був створений спеціальний вагон, який зовні був точною копією вантажних вагонів 1930-х років, а всередині — повноцінним знімальним павільйоном. Вагон було також обладнано спеціальною системою тросів і підвісів, яка дозволила виконати фізично важкий трюк і мала убезпечити актора від потрапляння під колеса потяга.