Зелена миля (1999)

Все, що відбувається на Милі — залишається на Милі. Це закон.

Злісна, боягузлива, дурна людина — це погана комбінація для такого місця.

Ми всі приречені на смерть, всі без винятку, я це знаю, але, о Господи, іноді Зелена миля така довга…

Мене звуть Джон Коффі — як напій, тільки пишеться по-іншому.

Я втомився, бос… Втомився бути в дорозі, самотній, як горобець під дощем… Я втомився, що в мене ніколи не було друга, з яким можна поговорити про те, куди ми йдемо, звідки і навіщо… Я втомився, що всі люди жорстокі і нещадні! Я втомився від болю, який я відчуваю і чую у світі кожен день… Це занадто багато! Тут, в голові, наче скалки скла. Кожен день! Ти можеш зрозуміти?

Вони допомогли йому вбити себе. І так відбувається щодня у всьому світі.

Так, я завжди тягаю в гаманці запасну мишу на такий випадок.