Світязь-озеро (1968)

Сей фільм є дипломною роботою Маї Яківни Лінійчук, доньки відомого українського режисера Якова Лінійчука. У документах кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного режисером зазначено її батька.

Мая Лінійчук згадувала у своєму інтерв’ю про фільмування своєї першої кінороботи і допомогу батька – «За будь-якої погоди знімав, які прекрасні були краєвиди у фільмі – просто класичні». Це саме він підказав Маї, як можна зробити епізод «місто пішло під воду озера», щоб його не захопили чужинці… Дуже скрупульозно відбирав він дублі. Разом з донькою працював у монтажній.

В іншому інтерв’ю Мая скромно називала себе помічницею режисера фільму «Світязь-озеро». Вона згадувала, що їй пощастило знімати цей фільм у досвідчених майстрів документального кіна, які відкрили для неї неоціненні риси кінодокументалістики, її достовірність, велику правду життя.

До архіву Пшеничного фільм потрапив у 1971. Фільм можна переглянути лише у стінах київського кінофотофоноархіву.

Щодо сюжету фільму, починається він з того, що на фоні води випливає напис «Світязь – озеро» і в цей час грає друга симфонія Рахманінова.

Потім на екрані з’являються рибалки, що вибирають сітку, видно як плаває риба, повзе земля та змій вповзає в воду. Вода дуже прозора і видно дно. Також показано колося очерета, оленя, що вибігає з лісу, а поряд пасуться коні, човен, що пливе на заході сонця. Вогнище на березі, рибалки в човнах тягнуть сітку… І в кінці фільму – схід сонця, озеро та на його фоні написи авторів кінофільму:

Автор сценарію – В. Земляк
Режисер - М. Лінійчук
Оператор - В. Орлянкін
Звукооператор – Г. Стремовський
Редактор – Н. Ільченко

Усі факти: фейсбук OZERA, 2019 рік