| Країни: | Південна Корея |
|---|---|
| Жанр: | драма романтичний комедія |
| Мова оригіналу: | корейська |
| Прем'єра в світі: | 29 листопада 2023 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 20 вересня 2024 |
| Режисер: | Park Bum-Soo |
Пак Йон Хо популярний лектор і блогер з 300 000 підписників. Він справді насолоджується самотнім життям і живе, коливаючись між емоційністю та претензійністю. Джу Хьон Джін компетентний видавець і головна редакторка. Вона не любить бути на самоті. Разом вони працюють над серією книг "Самотні в Сеулі".
Код для перегляду рейтингу кінобази
DCG Plus, Myung Films, Insight Film
Режисер: Park Bum-Soo
Оператори: Seung-taek Sung
싱글 인 서울
Режисер Пак Бомсу
Зараз знову багато читаю, менше дивлюсь кіно. В одній з книг Еріка Шмітта прочитала таке. «Закрита книжка німує; вона може заговорити лише тоді, коли її розгорнуто; і мова, якою вона заговорить, буде мовою читача, буде забарвлена у його очікування, бажання, прагнення, пристрасті й хвилювання. Факти — мов речення в книзі, самі по собі не мають значення — лише те, яке їм надають інші». З кіно теж так.
Очікування були великі, тому що давно люблю і слідкую за творчістю головних акторів. Ім Суджон люблю ще з фільму «Історія двох сестер». Вона завжди різна, але завжди запам’ятовується. А про І Донука годі й говорити.
Цікаво, що спочатку я подивилась фільм з субтитрами, але й українське озвучення чудове. Голоси, інтонації, настрій – все добре.
У фільмі чудово показані стани самоти та самотності. Коли прагнення самоти Пак Йонхо стало самотністю? Він досконалий в роботі, він досконало влаштував свій побут, він самодостатній, має хобі. Він щосил ... и насолоджується самотністю, хоча іноді це виглядає досить кумедно. Його аргументи, чому самотнім бути краще, слушні. Адже, коли ми з іншими людьми, то завжди граємо ролі, тільки на самоті можемо бути собою та пізнавати себе. Та, може він боїться стосунків, може пережив травматичний досвід?
Редакторка видавництва Хьонджін теж самотня. Але їй просто не щастить з чоловіками. Робота для неї все. Вона любить лише роботу, вона живе роботою, занадто прямолінійна, та в побуті повна протилежність снобу Йонхо, нечупара, а часом й зовсім безпорадна.
Ці двоє починають працювати разом. Вони такі різні, часто сперечаються. Зображено це досить іронічно. Деякі ситуації просто кумедні та ще й невимушено зіграні акторами. Фільм приємний, з потрібною інтонацією, з гарними краєвидами Сеула та візуально досконалими сценами у квартирі Йонхо.
То чи залишаться ці двоє самотніми, чи мають шанс змінити своє життя?
Мій настрій, мої очікування, мої хвилювання, мої думки - впізнавала це у фільмі.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати