Пригоди чарівного ведмедика вигадав англійський письменник Майкл Бонд. Напередодні різдва 1956 року, на полиці магазину поруч зі станцією Паддінгтон, увагу містера Бонда привернув самотній плюшевий ведмідь, який став подарунком для дружини і натхненням для письменника. Книжка про Паддінгтона - класика дитячої літератури, "частина ДНК Великої Британії". Розповіді перекладено 31 мовою, продукцією з іменем ведмедика заповнені магазини, знято мультсеріал і, нарешті, Паддінгтон в кіно.
По суті це фільм для маленьких дітей, я вже виросла з таких мультів та фільмів. Душа кожного малюва відгукнеться на пригоди маленького медведика-сироти, який шукає нову сім'ю. Йому так потрібно знати, що у нього є дім і родина, що він потрібен, що його захистять. Так як кожній дитині.
Графіка. З відносно невеликого 55-мільйонного бюджету вичавили все до останньої краплі. За винятком самого бездоганно намальованого головного героя, дивуєшся уяві Пола Кінга в постановці навіть нехитрих, за іде ... єю, сцен. Графіка не впадає в око, і ведмежа виглядає реалістично поруч із живими людьми, можна сказати, що воно теж живе.
Ще дуже хочеться відзначити жарти, вони ні разу не вульгарні, не дурні і без так обридлого гумору нижче пояса. Все в найкращих англійських традиціях.
Ось так має виглядати кіно для затишного сімейного перегляду! Ріка доброти, гарна анімація, щасливий кінець.