Попередження: рецензія містить спойлери
Екранізація ігор - це мистецтво. Потрібно, по-перше: зняти гарний фільм, який би сподобався інвесторам. По-друге, він повинен сподобатись фанатам гри, бо вони можуть розгромити фільм своїми рецензіями та рейтингами на кіносайтах. По-третє, така екранізація повинна сподобатись глядачам, які не грали в екранізовану гру (або серію ігор, яка в нашому випадку налічує 27 (!) ігор), бо таких більшість.
Чи впоралась з поставленими цілями наша екранізація? На мою думку, ні. Спробую пояснити, чому саме.
Нас жбурляють у вир подій без жодних пояснень, що відбувається. Корабель, що мчить... пісками. Гладкий Рон Перлман у смішній перуці щось роздивляється на мапі. Атака піскового монстра Дьябло. Міла Йовович разом з бойовою групою якихось солдатів їде кудись шукати когось. Монстри нападають на солдатів, солдати тікають, монстри нападають. Один за одним вторинних персонажів випилюють з сюжету, залишаючи Мілу одну посеред пісків.
На допомогу мужній Мілі приходить якийсь мужик без імені. Він її полонить, потім вона його, потім нападають монстри, вона його рятує - все це нагадує якийсь збочений петтінг. Об'єднавши зусилля, вони перемагають Дьябло та йдуть собі пустелею.
Через деякий час вони приходять до якоїсь оази, де на них нападають спочатку монстри, а потім гладкий Рон Перлман у смішній перуці, який б'є Мілу по мордасах. З цього моменту (пішла друга година фільму) в фільмі з'являються діалоги, і гладкий Рон Перлман пояснює Мілі, що вона потрапила до іншого світу (от яка дивовижа, ми ж до цього про таке і подумати не могли!), потрібно терміново зруйнувати вежу, яка з'єднує світи (який оригінальний сюжетний хід). Міла погоджується, бо хоче додому (я також, Міла, я також!), прилітають... ДРАКОНИ, ГЕЛІКОПТЕРИ, всі махають мечами, охопленими вогнем, іііііііііііі... ТИТРИ!
Шановні знавці, поясніть, будь ласка, навіщо я віддав свої гроші та час в обмін на ЦЕ?!!