Як ми сприймаємо наші сни? Без сумнівів, всі по різному, але є і дещо загальне - сни це щось абстрактне, нечітке. Ось тільки що рядом з тобою одна людина, за мить вже інша. Зараз ти обираєш щось у магазині, і раптом розумієш, що насправді ти знов в школі за партою. Нема нічого постійного, все змінюється, тече, сонний мозок намагається з цього всього побудувати щось логічне та стійке, постійно шукаючи пояснення, а не знаходячи їх, сам же їх і вигадує.
Я сподівався побачити щось на зразок Аліси Льюїса Керрола в сучасному оточенні. А побачив шпигунські ігри зі стріляниною в статичному оточенні, повторені тричі. В трейлері мене зачарувало видовище небокраю, що загортається над головою - це виявилося єдиною подібною сценою.
У фільмі герої намагаються імплантувати ідею у мозок людини. Так саме, якимось дивним чином, сам фільм імплантує у мозок глядача думку про те що це геніальний фільм талановитого режисера. Як ще пояснити, те що така кількість людей не вагаючись ставить йому десятку ... . На мій погляд, це найбільш переоцінений фільм зі всіх мені відомих. Як би не ця прірва десяток, від мене оцінка була 6 (нормально), але я навмисно занизив йому оцінку, це мабуть єдиний фільм де я так вчинив.
Сказати що відчуваю легкі нотки розчарування = промовчати.Коли я збагнув ідею фільму яку той хоче показати я такий" хммм це до біса цікаво та амбітно, але який шанс що це не буде газовиділення в калюжу? ", тоді я і не здогадувався що він рівний нулю.Почну з того що маю невелике питання до локалізації так, назва фільму перекладена дослівно, але при цьому гра слів яка перегукується з сюжетом втрачена,як на мене, не найкращий вибір.Продовжу тим що тема цього фільму мене дійсно зацікавила людські сни, ідеї, таке незбагненне і непідконтрольне підсвідоме, але це тема не для фільму, а для серіалу годин так на 10 і бажано з серйозним кошторисом, тому власне до мене і прийшла думка яку я подав на початку, в мене була впевненість що Нолану і ко. не вистачить ресурсів (часових рамок фільму передусім), щоб зліпити щось шедевральне при таких вхідних.Закінчу тим що легкий аромат розчарування немов звук сходження лавини я відчув коли фільм не дійшов і середини та на жаль з часом лавина тіль ... ки наближалася, аромат набирав силу, причиною того слугувало те що Нолан навіть і не спробував розвинути тему фільму і по суті ошукав мене як глядача, бо замість того щоб занурювати нас в новий Всесвіт де можливі маніпуляції з підсвідомим він занурює глядача в "битовуху" сімейного життя Ді Капрона на фоні досить посереднього екшона від топового набору акторів(на яких вочевидь і пішли всі гривні), не врятував ситуацію навіть Циммер який видав цього разу сірий і не чіпляючий серденько OST (особливо порівнюючи з його топовими роботами), сідай Крі́стофер Джо́натан Джеймс - посередньо.