| Країни: | Південна Корея |
|---|---|
| Жанр: | драма фентезі романтичний фантастика |
| Прем'єра в світі: | 9 вересня 2000 |
| Прем'єра на DVD: | 25 червня 2007 |
| Прем'єра на Blu-Ray: | 25 червня 2007 |
| Режисер: | Hyun-seung Lee |
Коли ти чогось прагнеш, ти у’являєш собі це бажання, як ще одну недосяжну планку в своєму житті, яку тобі вкрай необхідно перестрибнути, досягти і покорити. Іноді хочеться, щоб хтось тебе підсадив. Коли ж ти добираєшся до цієї планки і тобі хтось допомага перестрибнути її, ти рано чи пізно розумієш, що справжнім твоїм бажанням було не перестрибнути цю планку і виконати своє бажання, а знайти людину... Людину, яка не може стати просто інструментом твого бажання. Людину, що стане твоїм життям.
Вона мріяла... Він шукав... Їх життя змінила скринька.
Один листок паперу і духу поцілунок на ньому, яким є письмо, розірвав часові проміжки, а щирість почуттів подолала простір, зробивши можливим неможливе. Все інше зробила самотність. Адже "лише в тісному зв’язку з самотністю, людина пізнає себе".
Код для перегляду рейтингу кінобази
UniKorea Pictures, Sidus Pictures, Sidus, Blue Cinema, Dream Venture Capital
Режисер: Hyun-seung Lee
Сценаристи: Юн-Йонг Кім, Tae-Yeon Won, Йо Кі На
Композитор: Хен-Кім Чхоль
Оператори: Hong Kyung-pyo
Цей роман про подорожі в часі не мав великого успіху в 2000 році, продавши менше чверті мільйона квитків у Сеулі (його випередив не лише схожий за тематикою "Дітто", але й не зовсім дружня до глядачів "Брехня"), але відтоді він розвинув віддану фан-базу а-ля "Десь у часі" і набув статусу малої класики серед шанувальників корейського кінематографу.
Декорації для фільму знімали на острові Сукмодо регіону Канхва та на острові Удо на Чеджу.
Компанія Warner Brothers придбала права на американський ремейк "Будинок біля озера". Фільм вийшов на екрани 16 червня 2006 року. Щоб відсилати до оригінального фільму, "Il Mare" було використано як назву ресторану, де мають зустрітися Кейт і Алекс.
Історія починається з того, що Ин Чжу виїжджає з будинку на березі моря під назвою "Il Mare". Виїжджаючи, вона залишає різдвяну листівку в поштовій скриньці з проханням до наступного мешканця пересилати їй пошту. Студент-архітектор Сон Хьо ... н отримує її листівку, але спантеличений, оскільки він перший мешканець "Il Mare", а листівка датована двома роками пізніше. Після низки листувань, Ин Чжу та Сон Хьон розуміють, що вони живуть з різницею у 2 роки: Ин Чжу у 1999 році, а Сон Хьон у 1997 році. Після деяких тестувань, Ин Чжу і Сон Хьон виявляють, що поштова скринька в "Il Mare" уможливлює їхнє спілкування, і вони можуть передавати через неї предмети і живі істоти.
"Il Mare" неодмінно випробує терпіння фантастів, які ламають голову над тим, як вигадати правдоподібне вирішення часового парадоксу. Слід віддати належне сценарію, який зумів впорядкувати драму завдяки деяким творчим штрихам. Це була натхненна ідея скоротити "часовий розрив" лише до двох років, між 1997 і 1999 роками, і навмисно обмежити контакт між романтичними героями до архаїчних засобів обміну листами та іншими артефактами, дозволяючи персонажам (і глядачам) насолоджуватися спокусливою перспективою стосунків на відстані без емоційних гойдалок телефонних балачок.
Фільм ефективно використовує незвичайний науково-фантастичний підхід до часового порталу у вигляді поштової скриньки, щоб освіжити заїжджену романтичну притчу про неможливе кохання. Таємнича поштова скринька ніколи не пояснюється, власне, у фільмі навіть не робиться спроби це зробити, оскільки казка чудово працює так, як вона є. Скриньку можна прочитати як символ випадковості та несподіванки, а розбіжність у часі посилює болісне відчуття туги. Романтичні фільми сповнені нещасливих стосунків на відстані, проте небагато з них показують розрив часового континууму. Неможливість зустрітися в реальному часі створює справді пекучу напругу і поступово стає тією магнітною силою, яка притягує глядача.
Тема самотності нерозривно пов'язана з романтичною оповіддю. Ин Чжу самотня у великому місті, попри те, що оточена людьми. Сон Хьон теж самотній вдома, на роботі і, нарешті, самотній через те, що батько рано покинув їх із матір'ю, щоби зробити кар'єру.
Він дізнається, що саме самотність була рушійною силою батькового проекту "Il Mare". Пізніше Сон Хьон дізнається, що це був подарунок батька, який звернувся до сина єдиною емоційною мовою, яку він знав, - побудувавши будинок. І цей будинок тепер є свідченням його помилок і його любові. Не всі люблять однаково - ось урок, який слід винести з цієї історії, і Сон Хьон зрозумів його надто пізно, вже після смерті батька.
Хто б там що не фиркав у бік цього фільму, але він чудовий. Був холодно прийнятий, але з часом став свого роду класикою.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Il Mare
