Форрест Ґамп (1994)

Моя мама завжди говорила: «Життя схоже на коробку шоколадних цукерок: ніколи не знаєш, що тобі трапиться»

Мама каже: «дурень той, хто чинить нерозумно».

Я біг 3 роки, 2 місяці, чотирнадцять днів і шістнадцять годин.

Мене посилають до В'єтнаму… Це в іншій країні.

Одного разу почався дощ і не припинявся чотири місяці. За цей час ми дізналися про всі види дощу: прямий дощ, косий дощ, горизонтальний дощ, і навіть дощ, який йде знизу вгору.

Я не дуже розумний, але я знаю, що таке кохання.

Моя мама завжди говорила: «Ти повинен залишити минуле позаду, щоб рухатися вперед».

Моя мама завжди казала, що смерть — це всього лише частина життя.

Дженні: Форресте, ти вже знаєш, ким станеш, коли виростеш?
Форрест Гамп: Ким буду я?
Дженні: Так.
Форрест Гамп: А хіба я не буду самим собою?

Лейтенант Ден: Гампе, ти вже знайшов Ісуса?
Форрест Гамп: Я не знав, що я повинен його шукати.

Форрест Гамп: Якби я знав, що це буде наша остання розмова з Бабіт, я б напевно сказав щось інше…
Форрест Гамп: Привіт, Бабба…
Бабба: Привіт, Форресте.