| Країни: |
Франція
Індія
Нідерланди
Люксембург
Італія |
|---|---|
| Жанр: | драма романтичний |
| Мова оригіналу: | малаялам |
| Касові збори в світі: | $3 010 117 |
| Прем'єра в світі: | 21 вересня 2024 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 9 березня 2025 |
| Режисер: | Паял Кападія |
У Мумбаї звичний ритм життя медсестри Прабхи порушується, коли вона отримує несподіваний подарунок від чоловіка, з яким вона розлучилася. Її молодша сусідка по кімнаті, Ану, марно намагається знайти місце в місті, де можна було б усамітнитися зі своїм хлопцем.
JustWatch
Код для перегляду рейтингу кінобази
Arte France Cinéma, Hubert Bals Fund, Les Films Fauves, BALDR, Petit Chaos, Another Birth, Chalk and Cheese, Pulpa Film
Режисер: Паял Кападія
Сценарист: Паял Кападія
Композитори: Dhritiman Das, Topshe
Оператори: Ranabir Das
Маю список кращих азійських фільмів за версією журі Пусанського кінофестивалю. І цей фільм був на досить високому місці. Моє знайомство з індійським кіно дуже давнє, але воно зовсім не моє, не розумію його, не відчуваю. Але вперше натрапила на інді-фільм. Та й 20 місце в списку заінтригувало.
Фільм про двох медичних сестер, що працюють і живуть в Мумбаї сподобався своїм стриманим стилем який суперечить життю, що вирує в кадрі. Важко уявити так багато людей поруч з собою. Дивно дивитись на їх стиль життя. Одна з медсестер Прабха заміжня, але була з чоловіком декілька днів і він поїхав на заробітки в Німеччину. Вже два роки вона нічого не знає про нього. Інша - Ану - весела, життєрадісна, має хлопця, та не має місця, де може побути з ним на самоті.
Здається, ніби звичайний побутовий фільм на один вечір, але вже третій день не можу забути про нього.
Дивитись цей фільм - це ніби пити ввечері трошки терпке червоне вино, змінюється настрій, терпкі ноти викликають неспокій, деяк ... і сцени на межі реальності та марення, шум океану заспокоює і стишує роздратування життям, темна печера з написами навіює думки про вічне.
А, головне, розумієш, що все в житті має сенс і красу. Варто жити та любити життя, навіть, коли воно дуже просте...
Бо келих червоного вина ввечері можна собі дозволити.
P.S. Виявилось, що в 2024 році на Каннському кінофестивалі він був номінований на Золоту пальмову гілку. Але отримав Гран-прі. А Гілку отримав фільм "Анора". Ну, це про західні цінності.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
All We Imagine as Light
