Прекрасно і вдумливо. Корейці знову здивували - Рецензія до фільму «Йондо» / Yonder

ЙОНДО 욘더 режисер Лі Джунік
Дія серіалу розгортається в 2032 році. Головний герой Кім Джехьон не може забути свою померлу дружину.
Раптом одержує від неї таємничого листа і зустрічається з нею в якомусь незвичайному місці..

Наукова фантастика — це жанр, у якому важко розібратися, та в якому важко знімати фільми. Або мало інформації, щоб зануритись у створений світ, або все надмірно. «Йондо» вдалося втримати рівновагу від початку до кінця. Однак стрижнем серіалу є не фантастика, а роздуми про людське життя. Як можна досягти щастя? Що надає життю сенс? Як боротися з горем? Чи можна підготуватися до смерті? Також, наскільки етично зловживати людським болем?

Цей серіал – прекрасний витвір мистецтва. Приголомшлива операторська та режисерська робота захоплює.
Сподобалося все – ракурси, освітлення та використання кольорів, правильне використання крупних планів і уповільненого руху, обертання камери, яким ніколи не зловживали. Тонкі та добре розроблені спецефекти. Зверніть увагу на світло в кадрі. Багато подій фільму відбувається ввечері або вночі. І світло в кадрі не від ліхтарів чи інших освітлювальних засобів, не від Місяця. Таке враження, що джерелом світла стають люди, що є в кадрі. Цей фільм медитатитвний з безліччю деталей, притаманних корейському кіно.
Мені сподобалась музика. Серіал ставав аж моторошно атмосферним, деякі сцени здавались реальними до сліз.

За сюжетом, в Кореї дозволили евтаназію. А ще стало можливим підписати певний контракт, щоб після смерті спроектувати своє майбутнє на підставі самих зворушливих і пам'ятних моментів і жити «десь там». Приблизно так можна перекласти корейську назву фільму. Не знаємо де це місце, та чи існує взагалі. Але це місце – де зупиняється час і щастя стає вічним.
Страшно уявити світ, де люди застрягли в оманливій реальності, в своїх ілюзіях та мріях. Відчайдушна потреба тримати поряд своїх близьких, може привести до розмитості самого поняття «реальність». Наука постійно розвивається. А «Кінцева мета науки створення раю», - говорить один з головних героїв фільму.

Ніяких відповідей… Кожен вирішує сам… Та чи сам?

Візуально приголомшливий мінісеріал про смерть, про втрату коханої людини. Поєднання неймовірної краси, чудової режисерської та акторської роботи з надзвичайно важкою темою робить його глибоким і загадковим.

Режисер Лі Джунік
Видатний майстер кіно, режисер таких знаменитих фільмів, як «Король і блазень» (2005), «Трон» (2015), «Пак Йоль» (2017) і, звичайно, «Книга риб» (2021). Його фільми завжди були номінантами та переможцями престижних корейських кінопремій. І це його перший досвід «малого екрану». Але хронометраж серіалу невеликий, як сучасний голлівудський фільм.
Актор Шін ХаҐюн
Не гарненьке лице, а внутрішня сила і геніальна акторська гра. Він досить стриманий, і водночас емоційний. Міміка та жести чіткі, зрозумілі. Як це взагалі можливо, щоб він продовжував дивувати мене своєю майстерністю? Де межа його таланту? Неймовірний актор. Навіть не буду перераховувати фільми й серіали, бо це потягне на окремий допис.
Актриса Хан Джимін.
Тільки недавно подивились чудовий фільм «Щасливого Нового року». А яка тонка гра в фільмі «Жозе». Та ще й мої улюблені фільми «Два промінчика світла», «Магазин Чансу».

«Прекрасні моменти цінні тому, що саме цей момент ніколи не повернеться».