Фільм, як хороший жовтий чай

Soya 13 червня 2025, 18:34

Азійське споглядання.
Фільм про один день життя Чхве Хьона, корейця, який викладає в Пекінському університеті. Він приїхав в Корею на похорон свого друга. Йому згадалось, як разом з друзями в чайному будиночку кепкували з дивної картинки на стіні. Цього разу він знову вирішив побувати у тому чайному будиночку. Чхве Хьон вештається містом, спілкується з Юнхі, що пригощає його чаєм. Витонченість актриси Шим Міна так відповідає її ролі, господині чайного будиночка.

Чхве Хьон зустрічається з дівчиною зі свого минулого, дізнається про те, чого не знав. Він потрапляє на посиденьки з випадковими людьми. Можна долучитись до пристрастей провінційного містечка, що мають дивний терпкий смак трагікомедії з домішкою сюрреалізму. Фільм поєднує в собі класику та артхаус.
Ніби релакс, адже все повільно, все спокійно.
Але багато померлих людей, але багато внутрішнього неспокою, але багато незрозумілого.
Реальність, марення, спогади – все тут, все в один довгий день.

Я не можу уявити в головній ролі когось іншого, крім Пак Хеіля, бо тільки він вміє так чудово байдикувати, тримати такий відсторонений погляд, так довго і легко мовчати в кадрі. До речі, про кадри.
Яка насолода для очей. Іноді хочеться зупинити перегляд фільму.
Зупинитись, як Чхве Хьон перед малюнком Фена Зікаі – «Люди розсіяні, серп місяця витікає, як вода»

Особливого шарму фільму надає специфічний гумор. Він не завжди явний, прихований, від якого ми відвикли.
Цей гумор смакуєш, як чай, маленькими ковточками.
Так, цей фільм, як хороший жовтий чай. Не дарма Чхве Хьону він так смакує.
А вам?

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною

Коментарі: