гаразд, я вас почула. це не погано. але ЩО ЯКЩО... - Рецензія до фільму «Кракен-дівча на ім'я Рубі» / Ruby Gillman: Teenage Kraken

мої безсоромні квір-гедканони для любого квір суспільства:

• отже, ПОЧУЙТЕ МЕНЕ БУДЬ ЛАСКА. пейрінґ рубі/челсі МАЄ СЕНС, якби нам, наприклад, з самого початку представили челсі не як доньку нерісси, а як саму неріссу (!), АЛЕ виявилося б, що вона _насправді_ донька мертвої нерісси, яка просто жадає помсти за свою матір. але їй все ще 15 і вона, хоч і має амбіційний злий план, всього лише підліток. тож вона здружується із рубі, брешучи, звичайно, про більшість емоцій і прихильність, але зрештою прив'язується до рубі. і ОСЬ ТУТ із цим сюжетом можна гратися ЯК ЗАВГОДНО. можна вписати анґст через те, що вона _не мала б_ відчувати стільки щирої прихильності до рубі, можна вписати драматичну сварку рубі і челсі після того, як виявилося, що вона зрадила її задля помсти, можна прописати челсі, яка врешті тримає отой тризуб у руці і _не може_ підійняти руку на рубі. і тут було б стільки складних емоцій і драматичних діалогів (навіть трішки занадто драматичних для 15-річних підлітків але ЕНІВЕЙ), і можна було б вигадати стільки розв'язок і сюжетних поворотів, зав'язаних на одних лише почуттях любові-ненависті. і ЗАДУМАЙТЕСЬ, тоді це було б кохання двох дівчат, матері яких були ВОРОГАМИ і одна з яких загинула від руки іншої. ЦЕ ТАК СМАЧНО. це могло б бути ТАК СМАЧНО. просто ЗАДУМАЙТЕСЬ. це ж концепт від ворогів - до друзів - до ворогів - до коханців. РУБІ/ЧЕЛСІ мав би сенс, якби вони зробили його не таким бісовим проблематичним через величезну вікову прірву між ними😭😭😭

• коннор справді хороший персонаж, і уявіть собі якби до вищеописаної пари додати його <3 адже чого не вистачає драматичній лесбійській парі якщо не патетік софт літл мена?? (/ж) отже це могла б бути поліаморія!!! враховуючи що у нього є динаміка і з рубі, і з челсі

• гаразд, якщо відходити від теми квірності і поговорити про сюжет: мені справді не сподобалося як челсі врешті зробили типовою злодійкою, яка мала дуже харизматичний характер до того, як викрила себе як неріссу, але стала... дуже по-пласкому злою. я б воліла, аби вона, як я вже пригадувала раніше, мала б якісь сумління щодо всього цього. хоч якісь, ну. це могло б бути цікавішим. справді.

• мені подобається, як була піднята тема взаємин доньки-матері-бабусі, але, як на мене, не дотиснули. кульмінаційна сцена із боротьбою нерісси із ними трьома могла бути КРАЩОЮ, якби в неї вплели власне ДІАЛОГИ доньки-матері-бабусі. якби уся небезпека полягала не в русалці, а в тому, що ці жінки руйнують життя одна одній (грубо кажучи), і їм потрібно говорити. якби це було, як в, наприклад, енканто, в сцені, де мірабел свариться з бабусею, або як у я - панда. якби кульмінаційна напруга була показана НЕ через силу (тому що це нуууудно, це вже БУЛО, це бійки і це справді не цікаво), а через СВАРКУ. через те, що бабуся рубі готувала маму рубі до боротьби, а мама рубі зрештою обрала свій власний шлях, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ вона ЗАБРАЛА можливість у РУБІ обрати свій ВЛАСНИЙ шлях, тому що перекрила їй вихід до океану. і мати рубі пройшла через обмеження у волі, але зробила те саме зі своєю донькою, ще й не розповідаючи їй всю правду про її рід, тоді як рубі як ніхто заслуговувала знати. ось ЦЕ я вважаю цікавим. не боротьбу трьох кракенів і русалки з тризубом; не лазери з очей, які силою сім'ї перемагають русалки. ні! це могло бути драматичніше і цікавіше, більш насичено, більш реалістично і болісно. і ніхто з них трьох не є категорично поганими персонажами, розумієте? в цьому і суть цікавості їхнього конфлікту, переплетеного поколіннями. (на відміну від нерісси, яку для чогось зробили категорично поганою персонажкою 🙄 але гаразд, принаймні вона кумедна)

• дякую за панічні атаки у рубі, дякую за "я втомилась вдавати, що я така ж, як інші" на початку мультфільму. тут не така вже й погана репрезентація, справді. і класно, що герої різноманітні. але це трохи заслабко. справді нагадує "Я - панда", і так, наша історія про рубі справді слабше. якщо "Я - панда" доводить до сліз, то "Кракен-дівча на ім'я Рубі" залишає по собі лише відчуття "нуууу моглиии ж дотиснути сильніше! ну чому не дотиснули😔".

гаразд, я вас почула. це не погано. але ЩО ЯКЩО....