Svyatoslav Zubchenko

Міні-рецензія на фільм "Коли падають дерева"

Про фільм Марисі Нікітюк говорили багато. Сама авторка навіть приїздила до мого міста (Львів) на його прем"єру. Трейлери були багатообіцяюючими, однак фільм, хоч і смачний, на мою суб"єктивну думку, вийшов трішки пісним.

Авторка фільму показує нам суцільні проблеми, які належать до нашого будення: тут і нещасливий шлюб, і безробіття, і занепад сіл, і комунальні квартири, і вживання на одній території різних етнічних груп, пліткарство і ще ціла купа всього. Проблема в тому, що для європейця таке кіно може видатися справді цікавим і новим, однак для нас - достатньо подивитися за вікно, і ось тобі фільм "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк.

Видається, що знімати депресивне кіно для українців можна - але воно має мати окрім простої констатації проблеми, якусь родзинку, якийсь стержень. Його у фільмі я не побачив.

Водночас: гарна гра акторів (хоч подеколи впадає в око сумнозвісна театральщина, але водночас свою епізодичну роль прекрасно виконав циганський барон), красива графіка (від мальованих хмар і коня око не ріже, справді гарно), місцями дійсно красива зйомка (наприклад - криваво-червоне сонце за гіллям, хоча постійне тремтіння камери подеколи трішки заважає) і цікаво підібрані локації (за сателітарну тарілку на цвинтарі - особистий +)

Тобто фільм заслуговує на існування, але це точно не вершина, на яку здатна піднятися марися нікітюк. У чому побажаємо їй успіху.

Оцінка:


Коментарі:

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Ми в соціальних мережах:



Касові Збори, грн
(Жовтень 4–7)

Сьогодні в кіно

Скоро в кіно

Форум

Останні рецензії