Назва в тексті, бо теж містить спойлер

Звісно ж, жорстокість росіян (маю на увазі не конкретних людей, в в цілому температура по лікарні) наводить на думку про чималий історичний, культурний вплив на них монголів, китайців. Азіати легендарно жорстокі. Навіть росіяни нерідко переказують історії про дивовижну бездушність і нахабність китайців. Ті, кому довелося працювати разом з китайцями, наприклад.
Але кожен народ має і свої позитивні риси.
"Здатність бачити і тонко відчувати навколишню красу" це теж сильно, і так уміють тільки азіати! Росіяни, українці, поляки - ні, не вміємо так.
А от як успішно закрити очі на те, що життя має певні закони, які не є "моральними"? Це ж очевидно!
Фактично всі поїдають усіх. Матерія перетікає, одне вмирає, а інше народжується, і за рахунок того, що вмерло.
Не тільки дощ утворюється з загиблих сніжинок. А чорний карлик з супернової.
Рослини їдять світло, тварини - рослин. Це нормально, бо це закон Всевсіту. Який стосується не тільки живих, а й неживих об'єктів. Так утворюється рух. Це не зло!
Те, що люди добрі і хочуть бути добрими, це наша велика заслуга. Але і певне викривлення мислення. За що приходиться розплачуватися нерідко в житті, якщо ти добрий, ми знаємо чого це коштує.
Я зрозуміла цей фільм так. Якщо ти довго будував храм, одного дня він розсиплеться на пил. Якщо ти прагнув досконалості, одного дня ти можеш побачити себе останнім з останніх. Є тільки велична краса самого життя, як вічного круговороту змін і смертей-народжень. А тому не поспішай, не скигли, а зупинися, дивися, відчуй захват від величі і краси. І тільки тоді на мить відчуєш спокій, за яким так старанно біг.
Це мабуть з філософії даосизму, яка звеличує природність.
Також нерідко чуємо думку, що у світовому мистецтві вузьке обмежене коло сюжетів і тем, які постійно повторюються. Подорож героя наприклад.
А от щодо цієї теми? Я не пригадую ще хоч одного фільму, крім "Весна, зима.."

<<"Здатність бачити і тонко відчувати навколишню красу" це теж сильно, і так уміють тільки азіати! Росіяни, українці, поляки - ні, не вміємо так.>>

Даруйте, але на мій погляд, це сумнівна теза. Величну красу Карпатських вершин я відчув у ту мить, коли їх побачив, і цей захват не порівняти з тим, що відчуває кореєць, дивлячись на свої свої облізлі криві горби.))
Та й Кім Кі Дук - більше європейський кінорежисер корейського походження, ніж чисто корейський. Це у Європі він отримав світове визнання і всі нагороди за свої фільми, а помер, до речі, у ризькій лікарні, маючи намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання у Латвії. Мабуть, у Кореї йому було не так цікаво, як у Парижі, де він провів 2 роки, вивчаючи образотворче мистецтво.

Азіати можуть бути у чомусь більш вправні, наприклад, у масштабуванні якогось виробництва (себто, якісного копіювання), однак західний світ набагато креативніший, і він досі попереду: як у технологіях, так і у мистецтві. Щоправда, переважно у тому мистецтві, яке було до появи "чорних квадратів", бо потім воно почало сповзати чортзна куди...

Кім Кі Дук показує ту красу, яку він найкраще знає, тобто корейську, але робить він це європейськими художніми засобами, надихнувшись (я думаю) шедеврами паризьких музеїв та стрічками західних кінематографістів. За жанром "Весна, літо..." - чистий європейський артгауз (з буддійською начинкою), що зібрав у світовому прокаті менше 10 млн. доларів, тобто, це кіно для вибраних. Підозрюю, що у самій Кореї відсоток цих "вибраних" набагато менший, ніж десь у Європі, особливо, враховуючи той факт, що згідно з опитуваннями 2025 р., 31% населення Південної Кореї ідентифікує себе з християнством і лише 16% - з буддизмом.

І нарешті, ставити москалів в один ряд з поляками і українцями... за вміння/невміння відчувати красу... Як кажуть у моїй рідній Галичині, перепрошую, але я навіть не знаю, ким то треба бути...))

Цікаву інформацію ви даєте про режисера, спасибі.
Що стосується ставити росіян в один ряд, я буду ставити. Я ненавиджу поділ людей за національностями чи якимись кастами. Для мене всі люди це люди, всі не ідеальні і кожен індивідуальний.
Росіяни то не тільки фашисти, а і ті хлопці-росіяни, які на фронті зараз воюють за Україну, і ті, хто підтримує Україну в самому Мордорі.
І безумовно спільні риси у харатері слов'ян є, як їм не бути, адже росіяни не повністю, але у великій мірі слов'яни, частково потомки наших предків-русичів, які мігрували на схід подалі від податків та князів, шукаючи свободи. Так би мовити як Дикий Захід, тільки то був Дикий Схід.
Людський рід в цілому взагалі ідеалізувати не приходиться, на жаль.

Та годі вам, я теж не расист і не шовініст. Війна, звичайно, заважає об'єктивно сприймати московитів у всій їхній сраній розмаїтості. Ненависть до ворога затьмарює зір, і бачиш не окремих істот, а одного велетенського монстра - убивцю, ґвалтівника і садиста. Але переводячи свої думки у текст, я все-таки намагаюсь стримуватись і бути коректним. Йдеться не про хароших і поганих русских, а лишень про національні архетипи, колективне несвідоме, про яке краще за них самих ніхто не напише.

Наприклад, Владімір Солоухін в одній зі своїх книжок (не згадаю вже, у якій саме) розповідає, як він зайшов до якоїсь покинутої церкви в глибинці (здається, Архангельська обл.) Можна здогадатися, що було на стінах та на підлозі оскверненого храму, але більше вразило його те, що він побачив угорі під самим куполом на висоті понад 20 м. Хтось невідомий, ризикуючи життям, забрався на поперечну балку, що зсередини підсилює звід, пройшовся по ній і рівно посередині навалив акуратну купу... Оце і є справжня краса в їхньому розумінні. В Бучі вони робили, по суті, те саме.

Ті московити, які засуджують (мовчки) нинішню війну, за словами Гарі Каспарова, складають зараз не більше 10% населення, тобто, це ложка меду в бочці з дьогтем. Решта щиро вважають або ж покірно погоджуються, що українців (включно з жінками і дітьми) треба просто вбивати, і пора вже застосувати ядерну зброю (як закликає їхня госдума), якщо вже інакше ніяк не виходить здобути перемогу. Невелика група росіян (переважно етнічні євреї), що наважились відкрити рота і публічно протестувати, або благополучно виїхали з мордору, або сидять за ґратами, або лежать в сирій землі.

Звичайно, на найбільшу повагу заслуговують кілька сотень бійців Російського добровольчого корпусу (РДК), які воюють у складі ЗСУ. Честь їм і слава, а загиблим - вічна пам'ять! Оце і є всі беззаперечно чесні і порядні люди з того краю...

Я не знаю, хто більше вклався у формування цього "видатного" етносу: предки-слов'яни, предки-азіати, предки-більшовики, інопланетяни чи ще якісь невідомі масони? Але я знаю, що кожна людина має від народження Божий дар - право вільного вибору. Можна помилитися з вибором свого шляху, але не з напрямом: душа рухається (чи принаймні, намагається) вгору до Бога або котиться вниз, до чортів. І якщо вони себе вважають такими ж православними, як більшість українців, то мали би це зрозуміти і відчути - хоча б в останню мить. Це якщо воно - людина з душею. Бо може бути і нелюдь у людському тілі, а їй жодні кармічні покарання не загрожують, бо різниці між добром і злом вона не розуміє, тому і згрішити не здатна - як та худобина бідна.

А як же люди з цього краю? Росіяни, які живуть в Україні? Вони коли читають такі грубі слова, як їм реагувати? Вони бачать, що їх всіх гребують під одну гребінку за національною ознакою і буквально штовхають у стадо фашистів.
Якщо людину вважати свинею, вона захрюкає, це психологічна закономірність.
І не тільки у РДК служать росіяни, їх багато в нашій армії, вони живуть в Україні.
На мою думку нам треба фільтрувати базар, якщо ми не хочемо плодити собі ворогів.
Нацизму треба уникати, це зло,яке і породило цю війну. Рос. пропаганда з того і почала котитися в прірву, що почали ненавидіти українців в ефірі, висловлювати антипатію саме до нації.
Нам треба того уникати. Тим більше, що в нас є багато і любові до російських фільмів, книг, конкретних людей.
Як бачимо, німці нормальний народ тепер. Хоча на них і находило у свій час.
Делікатність ніколи не зайва в стосунках з людьми. Одне грубе несправедливе слово може поранити, закарбуватися в голові, і породити образу.
Російські спецслужби хочуть, щоб серед нашого населення буд розбрат і розшарування, тож дзуськи їм!

Не пересмикуйте. Етнічні росіяни, які народилися в Україні, мають повне право називати себе українцями - так само, як етнічні євреї і всі інші національні групи. Чомусь Віталію Портнікову, наприклад, його єврейське походження не заважає бути українським патріотом та водночас любити те, що йому подобається в будь-якій національній культурі, і висловлювати свої думки різними мовами залежно від аудиторії.

Але якщо воно за 30 років не захотіло навіть мінімально вивчити українську мову (в унітарній державі), і продовжує хрюкати винятково болотною говіркою, то це не просто свиня, а об'єктивно - п'ята колона найбільшого ворога, якого ми мали за всю свою історію. Таку людину треба, як мінімум, обмежити в громадянських правах: хоча би виключити зі списку виборців. Це елементарний самозахист, локалізація інфекції. Ми цього не зробили, бо "фільтрували свій базар" і "не хотіли плодити собі ворогів". І раптом, зненацька, почав діяти ваш "закон Всесвіту": - Какіє укрáїнци? Ето же єда! - осяяло кацапів. - Ми іх за трі дня победім і сажрьом, тєм болєє, што там же наших пално!

Я не пересмикую. З моєї точки зору, якраз Ви занадто емоційні в цьому питанні.
Вашу точку зору не підтримує ні українське, ні міжнародне право. Не обмежують людину в праві на вибори на основі мови.
Людина не зобов'язана себе ідентифікувати як українця, якщо у неї російське походження і вона живе в Україні. Може, але не зобов'язана. Я, наприклад, живучи в Канаді, вважала б себе українкою.
Про причини війни, я не вважаю, що цьому виною демократизм українців, або просто наша нормальна поведінка.
Причина війни для мене, це нацизм, ідеологія антиукраїнського нацизму, яку розповсюдили в РФ їхні ЗМІ з подачі кремлівського керівництва.
І що б ми не робили, це б сталося. Це не наша вина!
Якби одна людина зверху в РФ не любила б наприклад, кавказців, то їм би перепало, в не нам.
Тому я вважаю, що це Ви пересмикуєте трошки, виправдовуючи нацизм як ідеологію, яка начебто українцям дозволена і корисна для самозахисту.
Ні, не корисна і не дозволена. Закони для всіх людей одинакові. І до чого ця ідеологія призводить, знаємо, завжди до воєн і біди.
Пристати до неї, значить виявляти слабкість (якщо ми не обмежимо, нам хана!) і знову, вкотре наслідувати росіян!
Я хочу щоб ми втрималися на розумній вираженій нормальній позиції.
Без порушень міжнародного права, без зайвих емоцій.
З варіантом мирного співжиття для всіх національностей в Україні. Ми знаємо, що так і було. І сподіваюся буде.

Ви ще не зрозуміли, що нема вже ніякого міжнародного права?
Ми виживемо, якщо станемо сильними і не дамо перетворити себе на їжу.
А гарантією нашої безпеки може стати тільки відновлення ядерного статусу.
Називайте це нацизмом або, якщо не подобається, тризубізмом чи вишиванізмом, але до війни воно нас призвести ніяк не зможе, бо ми вже її маємо.

Ядерка до сраки, рашка ядерна, але ж не використовує проти нас.

Хто каже відразу застосовувати? Світ, бачу, на Дикий Захід знову перетворюється, а заходити без кольта 45 в салун з п'яними придурками якось не випадає...

ядерки у нас нема і не буде, ми не іран. Тому нащо ці порожні балачки? Це навіть не рівень любителів перевернути прапор чи поміняти гімн і тоді заживемо.)

Чому ж не буде? Може бути і була.
Крім того, Україна може входити у якісь воєнні союзи країн типу НАТО. Можливо, навіть ми могли б створити таке нове об'єднання країн.
Без ядерки ми вічно будемо мішенню.

Лише тому, що знають, що Захід може використати те саме проти них.
Крім того це був би сигнал повної заморозки усіх активів, які росіяни тримають в розвинених країнах.
І взагалі, це був би сигнал того, що жартам кінець, бо при владі в РФ клінічні ідіоти, які хочуть знищити світ.

Ні, от якраз ядерку я підтримую. Ядерна насправді стане гарантією безпеки для нас. Якщо вона у нас буде.
Ні, це не до сраки, це спрацює точно.

Колись Гнат Хоткевич дуже дивувався надмірній чемності гуцулів з їхніми багатослівними перепрошеннями, але швидко з'ясував причину такої ввічливості. Кожний гуцул мав на плечі бартку, тож за любе криве слово, що зачіпало його гідність, хам міг легко отримати блискавичну відповідь гострим залізом по тім'ячку...
Припускаю, що мало хто наважувався тоді матюкатися на людях...))

Доктор Смалець, чому ваша рецензія сповнена такої зневаги до азійців? Я згодна з may4444, що вони бачать світ інакше. І, навіть, якщо Кім Кідук вчився знімати кіно в Європі й став дуже популярним на Заході, його фільми сповнені саме азійського споглядання, іншого сприйняття світу. Якщо фільм вам здається незрозумілим, бо там "символи, символи, символи", бо там нема причинно-наслідкового зв'язку, то так і пишіть "Не зрозумів". А називати фільм шкідливим, то вже повний абсурд.
До речі, моя любов до азійського кіно почалась сам з Кім Кідука. Крім цього фільму я дуже люблю "Порожній будинок" 2004, "Час" 2006, "Подих" 2007, "Мрія" 2008. Останні його фільми вже не так мені подобаються, але ж ми всі змінюємося, це нормально.

Якби я зневажав азіатів, то не поставив би цьому фільму оцінку 9/10. Не витратив би пів дня на редагування в українській Вікіпедії статті про Такеші Кітано, написаної зі страшними граматичними, орфографічними і фактологічними помилками. Не марудився б понад тиждень над створенням українських субтитрів до трагікомедії Хітоші Мацумото Scabbard Samurai (2010), не володіючи японською, а перекладаючи з англійських та інших субтитрів. Зрештою, не марнував би час на написання цього відгуку, який викликав таку жваву дискусію.

Розуміти і повністю поділяти погляди та смаки - це різні речі. Якщо ви скажете мені, що абсолютно все зрозуміли у фільмі, це означає, що ви подивилися чистий кримінал або пересічну мелодраму чи щось таке, що всі інші теж зрозуміли. З Кім Кі Дуками, Коґонадами, Девідами Лінчами та іншими Тарковськими все зовсім інакше. У тому-то й штука (мистецтво польською, до речі), що ці фільми по-різному впливають на різних людей і викликають у них геть не однакові думки і цілу гаму почуттів: від беззастережного захоплення до справедливого обурення, в т.ч. через повне нерозуміння. Мій відгук - лише один із багатьох варіантів такої реакції. Запевняю вас, що для самого фільму це не мінус, а плюс. Це означає, що ви, як мінімум, споживаєте оригінальний, крафтовий продукт, а не попкорн. Хоча іноді попкорну теж хочеться, щоб відволіктися і не думати...))

Смаки, смаки... Ох, знайду час, відкрию дискусію про того горезвісного Тарковського...
А от щодо несприйняття чогось, то у мене це "кров і кишки", нутрощі, законсервовані в банках, як у цирковій "Бугонії". Я не розумію і не сприймаю в кіно таких сцен, вони мене обурюють.
Але бачу, що багато є людей, які зовсім інакше їх сприймають, якось легше, веселіше, чи що. )))

Гарна ідея! Може й рецензію напишете (для закваски) про якого-небудь "Андрєя Рубльова" - там тих "кишок" якраз вистачає, навіть трохи пересолено, як на мене. Воно, до речі, як і з матюками, дуже залежить від почуття міри: якщо їх небагато, то загальне враження вони не псують.))

Висловлю припущення, що в студентські роки Ви не мешкали в гуртожитку і не знайомі з матюкливим студентським сленгом, еге ж?

Вгадали, я вчився у рідному місті, частина одногрупників мешкала в гуртожитку, я не раз заходив до них в гості. Грубі анекдоти і масні жарти ми полюбляли, але при дівчатах, наприклад, матюкатись було не прийнято. Щоправда, це був технічний вуз, без філологів, тож мабуть я щось пропустив...))

Для цього мені треба було б подивитися цей фільм. А з моїм ставленням до творчості Тарковського це мазохізм.

Ага. Не бачила, але засуджую? Зрозуміленько...))

Та мабуть не зрозуміленько. ))) Не бачила конкретно цей фільм.

А який фільм Вам відбив охоту? Бо я теж не фанатію від Тарковського, за винятком Сталкера. Зате з його мавпувальників можна великий список скласти. Як тільки бачу вповільнену камеру і довжелезні паузи, думаю: ну все, тарковський пішов, на цей раз китайський...))

Нещодавно передивилася "Соляріс" Тарковського. Жах. Погана гра спеціально відібраних бездарних акторів, які грають "странно". Претензійність, фальшива велич вищого ступеня, напускна артхаусність.
Не здивуюся, якщо стрічка буде забута, ну не будуть таку фальш дивитися подальші покоління глядачів.
Тарковський використовував усі модні і круті прийоми артхаусу свого часу. Ті фішечки, що виглядали круто колись, уже застаріли. І стала помітна лише пустота.
Для порівняння подивилася телеспектакль "Соляріс" 1968 року Ніренбурга. На правду набагато краще!

Станіслав Лем теж плювався, коли побачив, і здається, порвав усі контакти з Тарковським чи щось таке... Але там є гарна сцена з дефростацією юної наташі бондарчук...))

PS Все-таки дуже шкода, що тут досі нема Вашої критичної статті або деталізованої рецензії про Тарковського, можна навіть з лихослів'ям.))

Буде