If Wishes Could Kill - Рецензія до фільму «Якби бажання вбивали» / If Wishes Could Kill

У класиці на кшталт Ring (1998), The Ring Virus (1999), Phone (2002), One Missed Call (2003), страх базувався на технологіях, які тоді здавалися чимось буденним, але невідворотним. Касета, мобільний телефон були в кожному домі.

Заміна старої техніки на додаток у смартфоні — це логічний крок. Сьогодні телефон — це буквально продовження нашої руки та особистості.

Концепція "дзвінків-обманок", через які дух заволодіває тілом або обманює перегукується із сучасними тривогами (наприклад, цифровим шахрайством, фішингом чи діпфейками), але переводить це на містичний, езотеричний рівень.

У південнокорейській франшизі Whispering Corridors третя частина Wishing Stairs ідеально перегукується з концепцією додатку Girigo з серіалу "If Wishes Could Kill". Тут фігурують старі сходи біля школи, якщо нарахувати на них 29 сходинок замість 28, з'явиться дух і виконає бажання. Звісно, ціна за бажання виявляється кривавою.

"Pulse" (2001) Кійосі Куросави — мабуть, найбільш пророчий хорор початку 2000-х. Тоді, у 2001 році, інтернет був чимось новим, незвіданим і дивним. Куросава геніально відчув, що мережа — це ідеальний провідник для потойбіччя, бо вона з’єднує людей, але водночас робить їх самотніми. Сучасний смартфон — це і є той самий комп'ютер тільки в кишені. У 2001 році від комп'ютера можна було просто відійти, висмикнувши шнур із розетки. Смартфон сьогодні з нами 24/7. Від цього «порталу в інший світ» буквально неможливо сховатися. Додаток на телефоні здається чимось персональним, безпечним та підконтрольним. Але через цю "близькість" духам набагато простіше обманути пильність і залізти людині під шкіру — як у прямому, так і в переносному сенсі.

У "Pulse" інтернет засмоктував людей поодинці, залишаючи після них лише темні плями на стінах. Смартфон у сучасному серіалі робить те саме — він створює ілюзію зв'язку, але коли приходить прокляття, людина залишається сам на сам із екраном і своїм страхом, фейковими смс та дзвінками. Автори серіалу дуже тонко підмітили, що технології змінилися, а от людська вразливість перед невідомим залишилася точно такою ж, як і чверть століття тому.

Південнокорейський хорор зараз переживає певний ренесанс у темі традиційного шаманізму, як приклад згадайте фільм "Exhuma". Формат серіалу, дає більше часу й глядач отримує глибоке занурення. Цілий епізод присвячений передісторії, детальні ритуали шаманізму, подорожі між світами, правила, за якими працюють прокляття. (Деякі хорори за останні роки: Sleep, Durk Nuns, Noise, The Sin, Wall to wall, Ghost Train, Salmokji: Whispering Water).

Хорори золотої епохи (J-horror та K-horror кінця 90-х першої половини 2000-х) завжди трималися на атмосфері меланхолії, безвиході, самотності та психологічної драми. Те, що новий серіал бере цей фундамент і додає до нього динаміку подорожей між світами, дозволяє не просто лякати, а створювати масштабне темне фентезі.

"If Wishes Could Kill" доводить, що класичні тропи азійських жахів не застаріли — їм просто потрібен правильний апгрейд під запити молодого глядача і нових технологій, що нас оточують, які еволюціонували, але суті не змінили.