Фільм для дорослих жінок - Рецензія до фільму «Мене звати Аґнета» / My Name is Agneta

Ми пишемо не рецензії, а ділимось враженнями. Але у кожного свій життєвий досвід, свій смак, свої вподобання. Це враження від дуже дорослої жінки, яка давно в шлюбі, у якої дорослі діти, яка в якийсь момент перестала бути собою, бо вона дружина, мама, співробітниця, сусідка, жінка середнього віку в транспорті, покупець в супермаркеті і - хто ще? Ой, я ж не про себе, а про героїню фільму. Їй 49, діти живуть окремо, чоловік любить здоровий спосіб життя, а вона любить Францію, французьке вино, сири, які ховає від чоловіка в фільтрі пральної машини. У неї налагоджене нудне життя. Вночі, коли чоловік, який турбується про своє здоров'я, спить, вона дивиться відео про Францію, п'є вино і їсть сир.
Це не спойлер. Це лише початок історії.
Я думала, що це французький фільм, бо так знімають лише французи (хай пробачать мене улюблені корейці). Ця неймовірна легкість і шарм, це чудове поєднання радості і суму, ця насолода їжею, вином, спілкуванням - обожнюю це все у французьких фільмах.
Актриса Єва Меландер зачарувала мене. Її перевтілення неймовірні. О, як її зрозуміють ті, що в шлюбі вже дуже давно. Її зручний, але зовсім ніякий одяг, її зручне ортопедичне взуття з високими шкарпетками. Її вираз обличчя, на якому немає виразу, немає емоцій, бо вони не потрібні в її житті. А потім - здивування, шок - виявляється можна просто бути собою... Як змінюються її емоції, як змінюється в ній все. Ніби через шкарлупу яйця, в яке її засунули в день шлюбу, пробивається справжня Агнета.
О, який знайомий образ чоловіка Агнети. "Ти не моя Агнета", - каже він їй. Звичайно, він знав "свою" Агнету, його не цікавило, яка вона сама по собі. Я зацінила багато чудових моментів, навіть порухів, навіть поглядів, які здались такими знайомими...
Але я заздрю тим молодим жінкам, які може й не помітять цих промовистих моментів...
Прекрасна роль Ейнара. Чи справді потрібно "свій біль викричати радістю"? Він, який зумів почути і зрозуміти багатьох людей, не зміг почути і пробачити собі, що він не такий, як більшість.
Нам потрібні ті, що люблять нас, але ця любов не повинна нищити особистість.

Ці люди не такі, як ми, - каже чоловік Агнети, - вони французи. Гарно це все показано в фільмі. Французи насолоджуються дрібницями, їжею, танцями, вином, спілкуванням, потакають своїм неймовірним бажанням. Зіткнення менталітетів різних націй показано чудово - з гумором, але досить правдиво.

Люблю жіноче кіно для жінок і про жінок. Та й жанр нетиповий - комедійна драма...

Чому такий низький рейтинг? Бо в Голлівуді так знімати не вміють, вони вміють так, як "Їсти, молитись, кохати", а це зовсім не те. І Єва Меландер аж ніяк не Джулія Робертс.
Тому заздрять)))