Боже, чому я такий бідний і нещасний? - Рецензія до фільму «Серйозна людина» / A Serious Man

Мабуть, один з найтрагічніших і водночас найсмішніших фільмів про євреїв, які я бачив. І не тільки про євреїв, бо ця епідемія зараз штучно поширюється по всьому світу. Йдеться про базові світоглядні засади, з якими ми крокуємо в наше світле майбутнє. Найвеличніший і найцінніший дар, який ми отримали від Творця - це свобода вибору. Він подарував її нам тому, що Він не тільки нас любить, але також і довіряє нам. Цю Богом дану свободу неможливо відібрати навіть у засуджених, бо вона знаходиться не назовні, а всередині людини.

Найгірший вибір, який можна зробити в цьому світі, - відмовитися від цієї свободи. Для цього слід розписати на папері у двох стовпчиках весь свій життєвий уклад у найдрібніших деталях: це - можна, а оце - зась, бо інакше матимеш після смерті "геєну огненну і скрегіт зубів". Зате вже не треба мучитися щоденним вибором між світлом і темрявою. І ось наш позитивний герой Ларрі Гопник начебто повністю вписався в перший стовпчик, але в нього чомусь все починає раптом валитися: робота, сім'я і так далі. У чому ж справа? - питає він по черзі у трьох рабинів. Я ж нічого поганого не зробив! Дуже характерно, що ніхто з "наймудріших" не дав йому чіткої відповіді або поради, а лише напустив словесного туману. Мовляв, що б ти не робив, мерзенний рабе божий, не дано тобі втямити мету великого божого задуму, а тим паче - щось у цьому задумі змінити. Змирися, працюй і не нарікай.

Це фальшиве гасло, цю туфту постійно втокмачують через маскультуру в суспільну свідомість не тільки ортодоксальних євреїв, але й усіх інших людей. Воно є дуже зручним і корисним для тих багатих гопників, які вже влаштувалися (як їм здається) там, на відрізаному вершечку піраміди зі всевидячим оком, і дуже бояться звідти впасти.

На відміну від рабів, які досі не можуть вийти зі стану рабства, вільній людині позбутися цієї навіяної мани можна досить легко. Треба тільки постійно пам'ятати, що ми - Діти Божі, а не раби. У кожному з нас - частина Творця, отож і творіть собі на здоров'я, прислухаючись до свого серця. Озирніться і побачите, скільки навколо можна всього змінити, якщо почувати себе господарем, а не рабом.

І не треба відволікати дурними запитаннями рабинів та попів: вони, як і Ларі Гопник, теж намагаються зв'язатися зі своїм головним "шефом", щоб зрозуміти, що відбувається. Тож, якщо хтось намагається переконати вас, що Бог насолоджується вашими слухняними стражданнями, не вірте своїм вухам! Гадаєте, Творцеві цікаво спостерігати за діяннями сумних мучеників-невдах? Та ні, зовсім навпаки: Бог любить веселих переможців!

2013