«Царівна» (1994) - Рецензія до фільму «Царівна» / Tsarivna

Серіял-вистава «Царівна» (1994) — Мій улюблений кіношедевр усіх часів та народів із Лютнево-Квітневої прем’єри 1995-го (Моя 8-ма кляса) на УТ-1 й довіку! Тут усе бездоганне і вишукане. Кожен рух, кадр, сцена, відчуття, почуття, настрій, герой, діалог, монолог, думка, міміка, погляд, інтонація, емоція вдало-ювелірно зіграні-прожиті й довершено локаційно-декораційно-костюмовано-відтінково відтворені, а також блискуче підкріплені-підсилені клясичними музичними творами. Головна музична тема, написана Мирославом Скориком, — це вічний і нетлінний славень безсмертній однойменній повісті ґеніяльної Ольги Кобилянської та взірець-приклад вдалого-наскрізного мелодійного змалювання образу Головної Героїні, ідеї-душі літературного твору, його чудової екранізації та її милозвучної назви.
У «Царівні» немає нічого зайвого — навіть розбіжності з художнім першоджерелом і запинання-самовиправляння акторів делікатно-органічно-безшрамно вплетені в сюжет. Червоною ниткою крізь усі 20 частин проходить приємне відчуття живої гри на сцені — неодноразово захоплено відзначав високу майстерність Українського кінематографу створювати фільми-вистави. Не знаю чи були режисерським задумом оці рідкісні запинання-помилки акторів, де вони одразу ж виправляють себе, але саме це підкреслює реалістичність життя у поєднанні з високим театральним мистецтвом, де неможливо все вилизати-відшліфувати-змонтувати. Тому дивлячись «Царівну», в Мене виникає враження, що все зроблено на одному подиху, без дублів та обробки — наче спостерігаю за Життям.
Усі актори цілком співзвучні своїм героям і кожна річ, деталь, дрібничка, барва, нота — усі й усе без винятку виразні та на своєму місці. Немає нічого другорядного — все важливе і працює згуртовано, злагоджено, взаємодоповнююче, не втрачаючи своєї індивідуальности. Своєрідно-стримана атмосфера-візуалізація «Царівни» дозволяє Мені дивитися її за будь-яких обставин і стану Душі — ця унікально-універсально-гармонійна постановка заспокоює, підтримує, згладжує, наповнює необхідним світлом, добром, вірою, надією, любов’ю, спогадами та саме тими емоціями, які так потрібні в момент перегляду.
Буває, що «Царівна» безперервно може тижнями йти — Я знову і знову хочу дивитися після чергового закінчення. Понад сотню разів дивився — специфіка Мого вміння, бажання і можливости поєднувати перегляд Телевізора (а тепер Комп’ютера) або прослуховування Радіо чи Магнітофона з навчанням, роботою, життям і сном дозволяє насолоджуватися улюбленими та вподобаними речами значно більше й довше, ніж якби Я не міг це поєднати.
Рекомендую всім дивитися і формувати власну думку.
Моя оцінка — 10 балів із 10-ти!