Serhii

Фільм справив приємне, але доволі суперечливе враження. Він виглядає теплим і щирим, проте занадто часто намагається викликати сльози у глядача. Багато сцен здаються ідеалізованими, а батько головної героїні виглядає карикатурним «поганцем».

Режисерка Джина Принс-Байтвуд ніби й намагалася показати цей світ очима жінок, з усіма їхніми емоційними перепадами та нюансами. Але водночас фільм наче намагається занадто спростити реальність, зробити її більш «гладенькою» для глядача. Темношкірі жінки, які оточують головну героїню, виглядають майже як ідеальні захисниці й наставниці.

Особисто для мене слабкі місця такі:
- надмірна мелодраматичність, що робить стрічку схожою на телевізійну мелодраму;
- передбачуваний сценарій;
- слабкий темп і затягнуті сцени;
- поверхневе висвітлення теми расизму, що виглядає пригладжено й надто безпечено.

Акторський склад (Дакота Феннінг, Квін Латіфа, Софі Оконедо, Аліша Кіз) справді тягне фільм угору - вони грають щиро, але сценарій не дає їм достатньої глибини. Тому й не дивно, що глядачі оцінили картину значно тепліше, ніж я чи критики.

Загалом це емоційна історія, яка більше припаде до смаку жіночій аудиторії та тим, хто любить «приємні, але сльозливі» драми.
1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: