Чи є життя після смерті? - Рецензія до фільму «Паради» / The Parades

Мене давно дивує, чому в японських фільмах стільки емпатії? Чи вони стають такими через життя у світі неймовірної конкуренції? Чи вони від природи такі? І як це поєднується з минулим, з жорстокістю 2-ї світової війни? Я не можу цього зрозуміти.
Я вмикаю комп’ютер, Netflix і занурююсь в дуже близький мені світ. Може, не дуже близький ментально, але абсолютно мій по емоціях, почуттях, відчуттях.
Мінако приходить до тями на всипаному розтрощеними будинками пляжі після катастрофічного цунамі. Вона починає шукати свого сина, але розуміє, що живі люди її не бачать. Чоловік, на ім'я Акіра знайомить її з групою людей, що знаходяться між світами живих і мертвих. Вони дуже сильно прив'язані до тих, кого любили, тому не можуть покинути їх. В цій дивній групі є письменник Акіра, якудза Шорі та кінопродюсер Майкл. Щомісяця відбуваються великі паради, де такі самі неупокоєні душі шукають своїх близьких.
У фільмі чудово передані глибокі емоції, пов’язані з втратою близьких людей. Непохитна любов Мінако до сина та любов інших душ до своїх рідних глибоко резонують з глядачами.
Потойбічне життя зображено дуже чутливо та делікатно. Щомісячні паради, де померлі шукають живих, є водночас приголомшливими візуально та спонукають до роздумів, створюють настрій для рефлексії над своїми невирішеними стосунками з померлими. Чи існує зв’язок між нами й тими, кого вже немає поряд, але кого ми так сильно любили?
У мене немає слів, щоб описати красу парадів, показаних у фільмі. Було відчуття, ніби дивлюсь на це здалеку та одночасно перебуваю поряд з ними. Використання легких ліхтариків, неймовірної глибини синього кольору справляє просто магічне враження.
Персонажі фільму переконливі. Кожен герой у фільмі, від Мінако до інших жителів проміжного світу, має свою унікальну історію та мотивацію. Це додає глибини та складності розповіді. Актори чудові. Вони вміють дивитись, вони вміють мовчати, вони вміють посміхнутись кутиком уст, а їх очі такі лагідні.
Цей фільм сподобається глядачам, які люблять емоційні драми з елементами надприродного та яким цікаво досліджувати глибокі та чутливі теми, яким цікаві роздуми про потойбічне життя.
Але любителям американських фільмів зі зрозумілим швидким сюжетом, логічним фіналом та якісними спецефектами навряд чи він сподобається. Кожному своє.