Політ китайського бройлера - Рецензія до фільму «Мандрівна Земля 2» / The Wandering Earth II

Хоча я ставлю фільму 7/10, це середня оцінка за різні його сторони. Продовження "Мандрівної Землі", що насправді приквел, повторює майже всі сюжетні ходи попередника, тільки гостріше й похмуріше. Картинка просто крутезна, та через те не раз задумуєшся, що китайці хотіли лише перегнати Голлівуд за будь-яку ціну. Ось в Америці те-то й те-то, а ми зробимо вдвічі більше! При тому, що з фільмами-катастрофами зараз катастрофа, "Мандрівна Земля 2" ще досить логічно побудована. Втім, "досить" не значить "повністю".
При неординарних і переконливих передумовах, один з головних конфліктів висмоктаний з пальця. Є група радикалів, яка влаштовує теракти і пропагує оцифрування свідомості. Припустимо, але в чому їхня мета? Адже оцифрування свідомості не врятує людей від загибелі, якщо вся Земля згорить. Потім ці терористи десь зникають і оцифрування свідомості вже виявляється хорошою, китаєугодною справою. А під кінець знову поганою. І глядачам кілька разів натякають, що за всім стоїть поганий цифровий розум, однак ця тема з'являється і зникає, як дельфін над водою. Ніби сцени з двох фільмів перетасували, щоб зліпити один.
На відміну від першого фільму, продовження дуже підносить Китай. У "Мандрівній Землі" подвиги інших держав були за кадром, але лишалися відчутною частиною сюжету. Тут китайці рятують світ, а решті їм тільки заважають. Один з головних поворотів вирішується в стилі "Падіння Місяця": чесне слово, він впорається, просто повірте, китайці кістьми ляжуть, але все зроблять, чесно-пречесно! Цей фільм я згадую не просто до слова, Місяць тут дійсно падає з тими ж деталями та кадрами і важко повірити, що це просто збіг.
Реально некомфортна фанатична готовність персонажів гинути сотнями, набігати на проблеми й давити їх числом. Самопожертва була важливою темою "Армагеддону", "Зіткнення з безоднею" та того ж "Падіння Місяця". Але тут це нагадує біг орди зомбі. Пошлемо кілька сотень астронавтів на смерть? А давайте! І всі як один, звичайно, без вагань йдуть переможним маршем, опускаються на морське дно чи летять у космос. Головні персонажі не більше, ніж окрема мурашка величезного китайського мурашника, як у документальному кіно. Між іншим, у фільмі сильний дисбаланс чоловічих і жіночих ролей.
Фільм вражає візуалом, дивує масштабом подій, але він так хоче перегнати Голлівуд, що стає таким фільмом-бройлером: розгодованим, непомірно масивним, явно штучним, зате дуже поживним. Перегнати Голлівуд вдалося. Але не тільки в хорошому.