Fortuno Sarano

Фінал 2005 року - це один із найкращих матчів, які я взагалі бачив за все своє життя (по телевізору, звісно, не на стадіоні). Матч, який просто неможливо забути, бо він подарував якісь абсолютно нереальні емоції.

Хоч я тоді, як і більшість українців, вболівав за Мілан, проте сама драма на полі була настільки видовищною, що сам результат відійшов на другий план.

Коли я згадав склад Мілану, то аж трохи на сльозу пробило від ностальгії. Яка ж це була епоха і яка крута команда: Діда, Кафу, Яп Стам, Неста, Мальдіні, Пірло, Кака, Шевченко... Боже, та це ж буквально збірна галактики, що не ім'я - то легенда!

У Ліверпуля склад був скромнішим, але характер там виявився титановим. Окремий кайф - бачити цих чуваків зараз, в інтерв'ю для фільму. Єжи Дудек, Джеймі Каррагер, Майкл Оуен і, звичайно ж, серце та душа тієї команди - Стівен Джеррард.


Величезний плюс документалки в тому, що вона розказує не лише про сам фінал, а й про весь шлях команди до трофея, починаючи з моменту призначення Рафаеля Бенітеса. Дивиться на одному подиху, а в останні 10 хвилин фільму, коли підводять до серії пенальті, мурахи по шкірі гарантовані, незважаючи на те, що ти знаєш результат.

Рекомендую всім любителям футболу та крутих спортивних драм. Це чистий кайф.
1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: