Snake & Crane Arts of Shaolin - Рецензія до фільму «Шаолінське мистецтво Орла і Журавля» / Snake & Crane Arts of Shaolin

"Мистецтво змії та журавля Шаоліня" — знятий у 1977 році. Це був один із небагатьох фільмів того періоду, де Джекі мав серйозний контроль над хореографією, що й зробило бої такими видовищними. Випущений 8 березня саме на хвилі успіху "Змії в тіні орла" , який вийшов 1 березня 1978. Крім того, завдяки успіху фільму «Змія в тіні орла» люди ходили в кіно, щоб подивитися щось ще, в назві чого було слово «змія».

"Трохи кунг-фу" (Half a Loaf of Kung Fu) — знятий пізніше, на початку 1978 року, одразу після «Змії і журавля». В обох цих фільмах Ло Вей власник "Lo Wei Motion Picture" був лише продюсером, а не режисером. В обох випадках режисерське крісло займав Chen Chi-Hwa. Чен Чі Хва був другом Джекі та давав йому набагато більше творчої свободи, дозволяв бути самим собою. Саме тому в цих стрічках ми бачимо справжнього Джекі: винахідливого, швидкого та з почуттям гумору.

Загалом тандем Чень Чі-Хва (режисер) + Джекі Чан (хореограф) працював значно краще, ніж коли Ло Вей намагався керувати процесом особисто як режисер.

Режисер: Чен Чі-Хва.
1. "Дерев'яні чоловіки Шаоліня" (Shaolin Wooden Men, 1976). Попри те, що це все ще «серйозне» кунг-фу, Чен дозволив Джекі проявити свою креативність у постановці боїв. Сцена з тренуваннями та фінальний іспит із дерев'яними манекенами стали культовими. Фільм має чітку структуру та драйв, якого бракувало роботам Ло Вея. Джекі тут грає німого персонажа, що змусило його більше працювати обличчям та тілом — це був чудовий акторський досвід.

2. "Мистецтво змії та журавля Шаоліня" (Snake & Crane Arts of Shaolin 1978) став демонстрацією технічної досконалості вправного майстра.

3. "Трохи кунг-фу" (Half a Loaf of Kung Fu 1978) став першим сміливим кроком до комедійного жанру, який згодом підкорив світ.

Режисер: Ло Вей.
1. "Новий кулак люті" (New Fist of Fury 1976). Це була спроба зробити з Джекі Чана «нового Брюса Лі». У фільмі є масштабна постановка та драматична вага спадщини Брюса Лі. Це традиційний бойовик про помсту з непоганою хореографією. Але Джекі Чану було вкрай некомфортно в образі похмурого месника. Фільм затягнутий, позбавлений індивідуальності Джекі, а глядачі на той час вже втомилися від нескінченних наслідувань Брюса Лі.

2. "Метеори-вбивці" (The Killer Meteors, 1976).
Це класичний приклад стилю Ло Вея — заплутаний сюжет (у стилі детективного уся), багато розмов і дуже мало того самого «джекічанівського» руху. Джекі тут взагалі грає антигероя (хоча його ім'я і на афіші), а головна зірка — Джиммі Ван Ю. Ло Вей намагався зробити щось епічне, але в результаті фільм вийшов повільним і перевантаженим спецефектами того часу.

3. "Убити з інтригою" (To Kill with Intrigue1977). Це поєднання жанру уся (wuxia) та бойових мистецтв. У ньому багато драми, зрад та хитромудрих планів. Атмосфера похмура і навіть дещо готична. Але багато критиків вважають сценарій заплутаним і нудним. Джекі знову грає не свою роль.

4. "Охоронці слави" (Magnificent Guardsmen 1978) Ло Вей вважав «технологічним» через технологію 3D, яка на звичайних екранах виглядала погано. Сюжет був слабким, а Джекі там виглядав просто «гвинтиком» у застарілій системі Ло Вея.

5. "Астральне кунг-фу" (Spiritual Kung Fu 1978)
спроба зробити комедію, яку він не сприймав до того ж під своїм контролем придушуючи свободу Джекі. Все це виглядало дещо штучно та дивно, але у Джекі не було вибору через конракт зі студією. Ло Вей просто випустив фільм з архіву, бо хотів зіграти на успіху "Змії в тіні орла" та "П'яного майстра". Глядачі бачили, що це не справжній стиль Джекі, а намагання режисера та продюсера підлаштуватися під тренд. Хоча іронічно фільм зібрав непогані гроші в прокаті лише тому, що глядачі після «П'яного майстра» були готові йти на будь-який фільм із Джекі Чаном.

Але все ж був один фільм у якому Ло Вей піддався. "Кулак дракона" (Dragon Fist) є справжнім діамантом у співпраці Ло Вея та Джекі Чана. Це той рідкісний випадок, коли Ло Вей відійшов від своїх шаблонів і дозволив Джекі проявити себе як серйозного драматичного актора та геніального хореографа.

"Кулак дракона" та "Змія і журавель" недооцінені, бо глядачі часто оцінюють ці фільми через призму пізнішої творчості Джекі, або тієї, що вихолила в той же період ("Змія в тіні орла", "П'яний майстер", "Безстрашна гієна", "Молодий майстер", "Проект А") очікуючи комедії, але ці стрічки працюють за іншими правилами.

"Dragon Fist" (1979) — Тріумф хореографії
Це, мабуть, найбільш «дорослий» фільм Джекі того періоду. Ло Вей віддав постановку боїв повністю в руки Джекі. В результаті бої стали швидшими, складнішими та винахідливішими. Сцена з милицею проти металевих тоннф — це вже той самий Чан, який використовує предмети навколо себе. Тут немає гумору. Джекі грає героя, який шукає помсти, але стикається з моральною дилемою. Це глибока історія, яку часто ігнорують ті, хто шукає лише «П'яного майстра».

Затримка релізу: Фільм зняли в Південній Кореї ще на початку 1978-го, але через брак коштів у студії він вийшов лише у 1979-му, коли глядачі вже чекали від Джекі тільки сміху. Це і вдарило по сприйняттю.

"Кулак дракона" був настільки хорошим, що коли Джекі вже перейшов на Golden Harvest і став зіркою «Проєкту А», він згадував цей фільм як одну з небагатьох робіт у Ло Вея, якою він справді пишався.

"Мистецтво змії та журавля Шаоліня" (1978) - естетика руху. Цей фільм часто лають за «затягнутий сюжет», але технічно він бездоганний. Для мене сюжет не затягнутий, тож взагалі не розумію цих притензій. Вступна сцена, де Джекі демонструє форми зі списом на червоному тлі — це справжнє мистецтво бойових технік. Кількість боїв тут рекордна для того часу, і кожен стиль (Змія, Журавель, Тигр) прописаний дуже детально.