Тіно Ширинци
Tino Schirinzi
Дата народження: 12 серпня 1934
Знак зодіаку: Лев
Дата смерті: 19 серпня 1993 (59 років)
Місце народження: Таранто, Апулія, Італія
Всього фільмів (на сайті): 9
Ролі: актор
Знайдено 9 результатів
Сюжет (англ.)
Three men face their mother's death.Three Brothers (1981)
Three Brothers
Читати опис (англ.)
Three men face their mother's death.Сюжет
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот.Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Нене (1977)
Sweet Adolescents
Читати опис
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот.Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Lo scandalo della banca romana (1977)
Lo scandalo della banca romana
Сюжет (англ.)
Inspector Alan Milton investigates about many murders in Sevenoaks, Kent, England. The main suspect is a man called Harry Brent, owner of a travel agency in London. The investigations are very difficult and early other people will...Un certo Harry Brent (1970)
Un certo Harry Brent
Читати опис (англ.)
Inspector Alan Milton investigates about many murders in Sevenoaks, Kent, England. The main suspect is a man called Harry Brent, owner of a travel agency in London. The investigations are very difficult and early other people will...Сюжет (англ.)
Nero Wolfe would rather grow orchids, but occasionally he has to solve murder mysteries.Nero Wolfe (1969—)
Nero Wolfe
Читати опис (англ.)
Nero Wolfe would rather grow orchids, but occasionally he has to solve murder mysteries.Life of Dante (1965)
Life of Dante
Le inchieste del commissario Maigret (1964—1972)
Le inchieste del commissario Maigret
Читати опис (англ.)
Italian TV series based on the Maigret detective novels.Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр