Тарас Томенко
Taras Tomenko
Дата народження: 6 лютого 1976 (50 років)
Знак зодіаку: Водолій
Місце народження: Київ, УРСР (Зараз Київ, Україна)
Всього фільмів (на сайті): 8
Ролі: режисер ★ 8.4 (8), сценарист ★ 8.4 (7), кінематографіст (1)
Тарас Миколайович Томенко — український кінорежисер та сценарист. Член Української кіноакадемії (2018) та Європейської кіноакадемії (2018). Син українського поета Миколи Томенка.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1997) та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого (2001).
Знайдено 1 результат
7.6 Сюжет
Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.
Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».
Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo
Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Будинок «Слово» (2017)
Slovo House
12+Читати опис
Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.
Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».
Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo
Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Томенко Тарас Миколайович
taras.tomenko
tarastomenkoФільтр Скинути фільтри