Мете зумів досягти певних успіхів у житті. Він дуже вмілий у всьому, за що б не брався. Багато красунь претендували на серце Мете, але той не поспішає вибирати якусь одну, щоб заводити сім'ю. Його звичне життя круто змінюється, коли той стикається з незвичайною дівчиною. Мете одразу ж відчув до неї якесь незрозуміле тяжіння, великі почуття. Вона пережила чимало поневірянь та страждань, проте тепер, коли поряд є Мете, героїня відчуває, що може бути щасливою.
Феріт Корхан — розпещений спадкоємець багатої стамбульської родини, чия щоденна рутина обмежується вечірками та новими завоюваннями дівчат. Його поведінка викликає обурення у діда, Халіса Корхана, власника великої ювелірної імперії та глави родини. Халіс вирішує, що настав час одружити Феріта з підходящою дівчиною з рідного міста — Газіантепу, і завдання знайти наречену покладає на свою старшу невістку, Іфакат.
Хоча Феріт і не має бажання одружуватися, він не може відмовити дідусеві, і невдовзі Іфакат знаходить підходящу кандидатуру — Суну, старшу доньку родини Шанли. Однак, у ніч пропозиції Феріт, здивувавши всіх, обирає молодшу доньку, Сейран. Це рішення шокує не лише Суну, але й саму Сейран, яка, тим не менш, погоджується на пропозицію. Казим, батько дівчат, приймає вибір Феріта, і таким чином починається їхній спільний шлях як подружжя в Стамбулі.
Історія кохання Фарука Борана та Суреї, що зустрілися і покохали одне одного у Стамбулі. Після одруження вони переїжджають жити до Бурси у родинний маєток Боранів. Сурея старанно намагається налагодити гарні стосунки із свекрухою, але свавільна жінка усім диктує свої правила.
Фільм поєднує дві реальні історії, що стали символом дружби між Японією та Туреччиною. У 1890 році турецький корабель зазнає катастрофи біля берегів Японії, і місцеві жителі рятують тих, хто вижив, попри власну бідність. Через десятиліття, у 1985 році, Туреччина відповідає добром, евакуюючи японців із зони війни. Ці події демонструють силу людяності, взаємодопомоги та пам’яті, яка об’єднує народи через покоління.
Турецька романтична комедія «Я знову тебе кохаю» розповісти цікаву історію кохання двох молодих людей Зейнеп (Горба Гюльсой) і Фатіха (Озге Озпірінджи). Двоє закоханих заради своєї любові вирішують покинути Туреччину і переїхати в США, нічого не сказавши своїм рідним. Молодята з упевненістю дивляться в майбутнє і хочуть бути разом до кінця віку, на світ з'являється плід їхнього кохання, але з часом все змінюється. Згодом почуття хлопця і дівчини холонуть, і Зейнеп хоче повернутися додому, забравши маленьку дитину з собою. Однак у долі свої плани на Зейнеп і Фатіха - через деякий час вони знову зустрічаються і розуміють, що не можуть жити один без одного...
Події розгортаються на кордоні між Абхазією і Грузією, де протікає річка Інгурі. Недалеко від берега літній абхазець помічає невеликий острівець і вирішує сховатися там разом з онукою від метушливого світу, в якому війна - єдиний спосіб залагоджувати конфлікти.
Дія фільма відбувається в приватному готелі в Туреччині, провінція Каппадокія. Власник готелю, колишній актор Айдін, живе з дружиною Ніхаль та розлученою сестрою Незлою. Окрім готелю, у Айдіна є також кілька будинків у містечку, які він здає в оренду. Фільм являє собою картини з життя перелічених головних та кількох другорядних персонажів.
Не буду описувати всі достоїнства картини, золота пальмова гілка Каннського фестивалю говорить сама за себе. Скажу лиш, що це новий шедевр від Джейлана. Так, режисер за останні роки помітно змінився. Ранній Джейлан нагадував Тарковського і Антоніоні, а зараз з кожним новим фільмом він все більше нагадує Бергмана. Той теж любив копнути поглибше нутрощі людської душі.
Одну з основних ідей фільма можна висловити коротко словами одного з персонажів: люди не змінюються. Навіть у самому кінці стрічки глядачу може здатися, что вот-вот ДА, но... НЄТ! (c)Голохвастов.