Натсу Цукіока дізнається, що його колишня дівчина Мізукі померла. На похороні він зустрічає Умі, молоду дівчину, яка виявляється його донькою. Вражений несподіваною відповідальністю, Натсу намагається встановити батьківський зв'язок і зрозуміти вибір матері. Йому доводиться переживати емоційний хаос, долати минулі почуття і будувати нову реальність, де любов і сімейні цінності стають ключем до внутрішнього миру та прийняття нової родини.
Улітку 1970 року Акіра повертається до рідного містечка разом із другом Йошіокою, до якого відчуває більше, ніж дружбу. Він прагне провести з ним незабутні канікули, але ситуація ускладнюється появою двох дівчат. Почуття переплітаються, викликаючи ревнощі та внутрішній біль. Акіра змушений боротися зі своїми емоціями, спостерігаючи, як Йошіока віддаляється. Це ніжна й гірка історія про кохання, яке не знаходить взаємності, і про дорослішання серед літньої спеки.
У цьому незвичайному фільмі менструація постає як жива істота, що приходить до жінок щомісяця. Вона втручається в їхнє життя, спричиняючи біль і хаос, але також змушує замислитися про жіночий досвід. Через гумор і фантазію історія піднімає важливі теми тіла, емоцій і суспільних табу.
Ітіко працює доглядальницею і стає майже членом сім’ї, якій допомагає. Вона підтримує дівчину Мотоко у навчанні та стає для неї близькою людиною. Але коли молодша сестра Мотоко зникає, а потім повертається, підозри падають на несподівану особу, пов’язану з Ітіко. Її життя руйнується під тиском підозр і суспільства. Це напружена драма про довіру, репутацію і крихкість людських зв’язків.
«Дівчина XXI століття» — антологія короткометражних фільмів, створених молодими японськими режисерками, народженими наприкінці 1980-х та у 1990-х роках. Кожна авторка отримала близько восьми хвилин екранного часу, щоб розповісти власну історію та висловити особистий погляд на сучасне життя жінок. Фільм складається з окремих новел, що охоплюють різні жанри, настрої й теми. Їх об’єднує увага до жіночого досвіду, стосунків, сексуальності, самосприйняття, дорослішання та суспільних очікувань. Різноманітність стилів дозволяє кожній режисерці сформувати власний кінематографічний голос. Завершує антологію анімаційна послідовність титрів, створюючи спільну крапку для серії незалежних історій.
Зберегти в
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!