Єлизавета (Ліза) Сміт — українська режисерка, сценаристка, продюсерка. Членкиня Української та Європейської кіноакадемій, Української Гільдії Режисерів. Співзасновниця компанії Tabor Production.
Мілітантропос (лат. «milit» – воїн; гр. «antropos» – людина) – сутність, якої набуває людина, вступаючи у стан війни. Цей граничний досвід вимагає постійної індивідуальної та колективної трансформації. Тому в ситуації потрясіння мілітантропос обирає війну як єдину можливість, аби продовжувати існувати.
Аеророзвідницю добровольчого батальйону з позивним «Метелик» обмінюють після двох місяців полону. Повернувшись додому, вона оклигує від отриманих травм, але раптом дізнається, що вагітна від зґвалтування своїм наглядачем. Ця дитина видається приреченою на смерть з самого початку свого існування у першу чергу для самої жінки, але перед абортом вона починає сумніватись. Близькі намагаються прийняти її рішення, але їм дедалі важче знаходити спільну мову. Чи вдасться їй врятувати себе й дитину, живучи у суспільстві, неспроможному приймати їх обох і яку ціну доведеться їй заплатити за цей рятунок?
Фільм про шлях постраждалих від домашнього насильства. Це історії жінок, кожна з яких змінює своє життя, виходячи з кола насильства. Але ці зміни виявляються довгим та складним процесом роботи над собою та своїми відносинами з навколишнім світом. Від дзвінка в поліцію, життя у притулку до повернення до самої себе, жінки наважуються пройти цей шлях заради себе та своїх дітей.
Документальна драма «Цимбаліст Петро» розповідає про молодого музиканта з карпатського селища Ворохта, який взимку 2013-го приїжджає до Києва на Революцію Гідності грати на барикадах й спілкуватися з демонстрантами. Зіткнення з силовиками стають дедалі жорсткішими й Петру доводиться замінити цимбали на шолом та бронежилет. Повернувшись додому, Петро Сказків усвідомлює, що не може сидіти склавши руки, і їде грати свою музику для людей у щойно звільнених від окупації містах.
Аномально великий шторм виносить на берег міста авіабомбу часів Другої світової війни. Міська влада вирішує евакуювати район, в якому це сталося. Христина, сорокарічна самотня жінка, слідує інструкціям рятувальників та прибуває в пункт збору людей театр. Саме там вона зустрічає Іллю монтувальника сцени, який відповідальний за розміщення людей. Та напевно ці двоє зустрілися не просто так.
Фільм про 13 учнів школи №3 містечка Миколаївка, Донецької області. Влітку 2014 року Миколаївка стала свідком та учасником бойових дій. Декілька снарядів потрапили в школу №3, перетворивши її в одну з руїн міста. Це історія дорослішання 13 підлітків, які пережили війну. Фільм вибудований на їхніх відкритих монологах, паралельно з реальним життям. Період зображений у фільмі – це межа між війною та миром, дитинством та дорослим життям. Ці діти хочуть бути почутими, і вони мають що сказати. Це фільм про дружбу, перше кохання, плани на майбутнє.
Фільм-хроніка показує 93-денний період зими 2013-2014, описуючи події як рух за громадянські права, що перетворюється на підтримувану мільйонами людей революцію і громадянську непокору. До нього увійшли інтерв’ю з протестувальниками, записи з місця подій та "великомасштабний" погляд на конфлікт, заявив Netflix.
"Молитва за Україну" — це культурний пам’ятник тим, хто ціною свого добробуту, здоров'я і навіть життя відстоював свої права та права своїх дітей на гідне майбутнє у власній країні. У фільмі, окрім іншого, є історія про хлопчика Ромку, який жив на Майдані і кидав коктейлі Молотова. Автори картини також знайшли відеозаписи розмови з Сергієм Нігояном — 21-річним дніпропетровцем, який став першою жертвою розстрілів.
Зберегти в
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!
