Людмила Серебреникова
Liudmyla Serebrenykova
Дата народження: 12 жовтня 1957 (68 років)
Знак зодіаку: Терези
Всього фільмів (на сайті): 3
Ролі: режисерка
Серебреникова Людмила Євгеніївна — радянський і український організатор кіновиробництва, сценарист, кінорежисер, кінознавець.
12 жовтня 1957, Антрацит, Луганська область, УРСР
Закінчила вдік (1986).
З 1979 р. працювала на Київській кіностудії науково-популярних фільмів, директором фільму, асистентом з провідними режисерами студії.
Створила у співдружності з А. О. Серебрениковим на студії «Кінематографіст» стрічки: «Народження українського кіно», (1990), «Хрестоматія українського німого кіно» (19 ... 90, відеофільм), «Становлення українського кіно» (1991), «Розквіт українського німого кіно» (1992).
1996—1998 директор КМП «Лавра» СКУ. Знятий на студії, фільм «Національний музей Чорнобиль» (1997), режисер А. О. Серебреников, отримав Диплом МКФ «Золотой Вітязь», м. Київ, 1998 р. Приз і диплом VII Загальнопольского і III Міжнародного фестивалю екологічних фільмів ім. Мачея Луковського «Екофільм» (2002), м. Новогард (Польща), 2002 р.
У складі авторського колективу, написала 465 статей про персоналії українського кіно (сценаристів, режисерів, операторів, акторів) до електронного каталогу «Українське ігрове кіно 90-х», створеного у Національному центрі Олександра Довженка.
Автор численних статей про міжнародні фестивалі, та митців кіно.
Багато років працювала у складі експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства України з питань кіно.
Від 2018 по 2023 рік — експерт аудіовізуально сектору Українського культурного фонду.
Знайдено 3 результати
0.0 Сюжет
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих фільмів, знятих на Київській кінофабриці ВУФКУ: «Джальма» (1928 р., режисер А. Кордюм), «Одинадцятий» (1928 р., реж. Дзиґа Вертов), «Людина з кіноапаратом» (1929 р., реж. Дзиґа Вертов), «Арсенал» (1929 р., реж. Олександр Довженко), «Квартали передмістя» (1930 р., реж. Григорій Гричер-Чериковер), «Хліб» (1930 р., реж. М. Шпиковський), «Вітер з порогів» (1930 р., режисер А. Кордюм), «Перекоп» (1930 р., реж. І. Кавалерідзе), «Штурмові ночі» (1930 р., реж. І. Кавалерідзе), «Земля» (1930 р., реж. Олександр Довженко). Показано також хроніку: фільмування у павільйоні Київської кінофабрики ВУФКУ, політичні демонстрації на вулицях міст під час святкування річниць жовтневої революції (кінець 1920-х–1930-і рр.).
Розквіт українського німого кіно (1992)
Rozkvit ukrainskoho nimoho kino
Читати опис
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих фільмів, знятих на Київській кінофабриці ВУФКУ: «Джальма» (1928 р., режисер А. Кордюм), «Одинадцятий» (1928 р., реж. Дзиґа Вертов), «Людина з кіноапаратом» (1929 р., реж. Дзиґа Вертов), «Арсенал» (1929 р., реж. Олександр Довженко), «Квартали передмістя» (1930 р., реж. Григорій Гричер-Чериковер), «Хліб» (1930 р., реж. М. Шпиковський), «Вітер з порогів» (1930 р., режисер А. Кордюм), «Перекоп» (1930 р., реж. І. Кавалерідзе), «Штурмові ночі» (1930 р., реж. І. Кавалерідзе), «Земля» (1930 р., реж. Олександр Довженко). Показано також хроніку: фільмування у павільйоні Київської кінофабрики ВУФКУ, політичні демонстрації на вулицях міст під час святкування річниць жовтневої революції (кінець 1920-х–1930-і рр.).
Сюжет
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих ігрових фільмів, знятих митцями ВУФКУ: «Ягідка кохання» (1926 р., режисер Олександр Довженко), «Сумка дипкур’єра» (1926 р., режисер Олександр Довженко, у ролі Кочегара – Олександр Довженко), «Василина» (1927 р., режисер Ф. Лопатинський), «Чортополох» (1927 р., режисер П. Долина), «Звенигора» (1927 р., режисер О. П. Довженко), «Октябрюхов і Декабрюхов» (1928 р., режисери О. Смірнов і А. Іскандер), «Два дні» (1927 р., режисер Г. Стабовий), «Нічний візник» (1928 р., режисер Г. Тасін). Показано також хроніку (1926–1928 рр.): вул. Карла Маркса і Хрещатик, агітація за 2-у державну позику, пароплав біля причалу Київського річкового порту; науковець показує досліди з «рідким повітрям» (Париж), Свято врожаю на Воронцовому городищі (Черкаська округа), ярмарок: мітинг, проїжджає сільськогосподарська збиральна техніка, селяни танцюють, за святковим столом, [першотравнева] демонстрація перед будинком Київського окрвиконкому, змагання з бігу, робота і делегати Всесоюзного з’їзду патологів, прибуття потягу в Київ, [делегати з’їзду] на судні під час круїзу, перевезення та запуск планерів, мандрівники з Литви на території Одеської кінофабрики ВУФКУ, зйомки на ній фільму «Проданий апетит»; М. П. Охлопков керує зйомкою однієї зі сцен; залізничники у домі відпочинку. Групи журналістів і зацікавлених оглядають початок будівництва Дніпрогесу; льодохід; зйомки ігрових фільмів.
Становлення українського німого кіно (1991)
Stanovlennia ukrainskoho nimoho kino
Читати опис
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих ігрових фільмів, знятих митцями ВУФКУ: «Ягідка кохання» (1926 р., режисер Олександр Довженко), «Сумка дипкур’єра» (1926 р., режисер Олександр Довженко, у ролі Кочегара – Олександр Довженко), «Василина» (1927 р., режисер Ф. Лопатинський), «Чортополох» (1927 р., режисер П. Долина), «Звенигора» (1927 р., режисер О. П. Довженко), «Октябрюхов і Декабрюхов» (1928 р., режисери О. Смірнов і А. Іскандер), «Два дні» (1927 р., режисер Г. Стабовий), «Нічний візник» (1928 р., режисер Г. Тасін). Показано також хроніку (1926–1928 рр.): вул. Карла Маркса і Хрещатик, агітація за 2-у державну позику, пароплав біля причалу Київського річкового порту; науковець показує досліди з «рідким повітрям» (Париж), Свято врожаю на Воронцовому городищі (Черкаська округа), ярмарок: мітинг, проїжджає сільськогосподарська збиральна техніка, селяни танцюють, за святковим столом, [першотравнева] демонстрація перед будинком Київського окрвиконкому, змагання з бігу, робота і делегати Всесоюзного з’їзду патологів, прибуття потягу в Київ, [делегати з’їзду] на судні під час круїзу, перевезення та запуск планерів, мандрівники з Литви на території Одеської кінофабрики ВУФКУ, зйомки на ній фільму «Проданий апетит»; М. П. Охлопков керує зйомкою однієї зі сцен; залізничники у домі відпочинку. Групи журналістів і зацікавлених оглядають початок будівництва Дніпрогесу; льодохід; зйомки ігрових фільмів.
Сюжет
Кінознавець, кандидат мистецтвознавства Олександр Рутковський і кінокритик, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008 р.) Сергій Тримбач за монтажним столом розповідають про початок кіно в Україні (з кінця 19 сторіччя до другої половини 20-х рр. 20 ст.). Уривки дореволюційних німих сюжетів і фільмів, знятих на території України: документальних – «200-річний ювілей Полтавської битви» (1909 р.), «Похорон А. Н. Терещенка» (1912 р.), ігрового – «Ось так поцілунок» (1916–1917 рр.), а, також, після Жовтневої революції: документального – «Мітинг біля потягу. На даху вагону комісар землеробства тов. Мещеряків» (1919 р.), ігрових – «Радянські ліки, або Заляканий буржуй» (1919 р., режисер М. Вернер), «Маска Червоної смерті» (1922 р., реж. Бардін), «Укразія» (1925 р., реж. П. І. Чардинін), «Беня Крик» (1926 р., реж. В. Вільнер), «Алім» (1926 р., реж. Г. М. Тасін), «В пазурах Радвлади» (1926 р., реж. П. Сазонов), «Тарас Шевченко» (1926 р., реж. П. І. Чардинін), документального – «Відкриття театру «Березіль» (1926 р.). Використана хроніка (зйомки фільмів в павільйоні Київської кінофабрики ВУФКУ: працюють оператори, режисери, освітлювачі, помічники, актори, допоміжні працівники).
Народження українського кіно (1991)
The Birth of Ukrainian Cinema
Читати опис
Кінознавець, кандидат мистецтвознавства Олександр Рутковський і кінокритик, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (2008 р.) Сергій Тримбач за монтажним столом розповідають про початок кіно в Україні (з кінця 19 сторіччя до другої половини 20-х рр. 20 ст.). Уривки дореволюційних німих сюжетів і фільмів, знятих на території України: документальних – «200-річний ювілей Полтавської битви» (1909 р.), «Похорон А. Н. Терещенка» (1912 р.), ігрового – «Ось так поцілунок» (1916–1917 рр.), а, також, після Жовтневої революції: документального – «Мітинг біля потягу. На даху вагону комісар землеробства тов. Мещеряків» (1919 р.), ігрових – «Радянські ліки, або Заляканий буржуй» (1919 р., режисер М. Вернер), «Маска Червоної смерті» (1922 р., реж. Бардін), «Укразія» (1925 р., реж. П. І. Чардинін), «Беня Крик» (1926 р., реж. В. Вільнер), «Алім» (1926 р., реж. Г. М. Тасін), «В пазурах Радвлади» (1926 р., реж. П. Сазонов), «Тарас Шевченко» (1926 р., реж. П. І. Чардинін), документального – «Відкриття театру «Березіль» (1926 р.). Використана хроніка (зйомки фільмів в павільйоні Київської кінофабрики ВУФКУ: працюють оператори, режисери, освітлювачі, помічники, актори, допоміжні працівники).Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Серебреникова Людмила Євгенівна
Фільтр