Лесь Танюк
Les Taniuk
Дата народження: 7 серпня 1938
Знак зодіаку: Лев
Дата смерті: 18 березня 2016 (77 років)
Місце народження: Київ, УРСР [з 1991 Україна]
Всього фільмів (на сайті): 6
Леонід Танюк (Лесь Танюк) – український режисер театру і кіно, шістдесятник.
Більшість дитинства разом з родиною провів у німецьких концтаборах (1941–1945 рр.). Закінчив школу в Луцьку, працював ливарником-формувальником на заводі, закінчив культосвітній технікум, працював актором у Волинському облдрамтеатрі.
1958–1963 — студент Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого, режисерський факультет (керівник курсу — Мар'ян Крушельницький).
Автор понад 3000 публікацій, зокрема наукових, на ... теми культури, політики, мистецтва, збірок поезій «Сповідь» (1968); книг: «Марьян Крушельницкий» (рос. 1974, укр. 2007), «Хроніка опору» (1991), «Хто з'їв моє м'ясо?» (1994), «Монологи» (1994), «Як рубали фермерів під корінь» (1994), «Парастас» (1998), «Quo vadis, Україно?», «Кому закони не писані?», «Твори у 3-х томах. Слово. Театр. Життя»; упоряд. і автор статей в книгах: «М. Куліш. Твори в 2-х т.» (1990), «Лесь Курбас. Статті і спогади» (1987), «В'ячеслав Чорновіл. Пульс української незалежності» (2000).
Знаковою подією для української культури стала публікація «Щоденників без купюр» у 60 томах, яка є «хронологічним "зрізом" епохи повоєнної підкомуністичної України» (Мирослав Маринович). Вийшло 52 томи.
Перекладач творів Шекспіра, Мольєра, Тагора, Брехта, Піранделло, Апполлінера, роману Дж. Кері[en] «Улюбленець слави», Ж. Кесселя «Лев», Г. Креґа «Про мистецтво театру» (1974) та ін.
Режисер понад 50 вистав: «Маклена Граса», «Патетична соната» М. Куліша, «Ніж у сонці» за І. Драчем, «Матінка Кураж» за Б. Брехтом, «В день весілля» В. Розова, «Казки О. Пушкіна», «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром, «Принц і жебрак» за М. Твеном, «Вдова полковника» Ю. Смуула, «Диктатура совісті» М. Шатрова; реж. фільму «Десята симфонія», Сценарист «Голод-33», автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження
Les Tanyuk
Знайдено 6 результатів
Сюжет
Документальна телевізійна програма "Шістдесятники" складається з двох частин і входить до циклу "Історія Української державності". Вона охоплює період 60-70 рр. 20 століття. Тоді представники української інтелігенції, в більшості молоді люди, відчули, що нарешті, після смерті тирана сталіна, в країні можна "вільно дихати", повернутися до витоків власної історії, культури, рідної мови. Проте, в радянському союзі відбулися політичні процеси, які тимчасово повернули історію у зворотній бік...У програмі беруть участь представники руху "шістдесятників" : Галина Севрук, Євген Сверстюк, Микола Горбаль, Василь Овсієнко, В'ячеслав Чорновіл, Роман Корогодський, Михайло Горинь, Іван Драч, Василь Лісовий.
Історія Української державності. Шістдесятники (2002)
Istoriia Ukrainskoi derzhavnosti. Shistdesiatnyky
Читати опис
Документальна телевізійна програма "Шістдесятники" складається з двох частин і входить до циклу "Історія Української державності". Вона охоплює період 60-70 рр. 20 століття. Тоді представники української інтелігенції, в більшості молоді люди, відчули, що нарешті, після смерті тирана сталіна, в країні можна "вільно дихати", повернутися до витоків власної історії, культури, рідної мови. Проте, в радянському союзі відбулися політичні процеси, які тимчасово повернули історію у зворотній бік...У програмі беруть участь представники руху "шістдесятників" : Галина Севрук, Євген Сверстюк, Микола Горбаль, Василь Овсієнко, В'ячеслав Чорновіл, Роман Корогодський, Михайло Горинь, Іван Драч, Василь Лісовий.
Сюжет
Докустрічка розповідає про кризу українського кінематографу на початку 1990-х років через брак грошей, показує демонстрації працівників кіна (режисерів, акторів, операторів тощо), аналізує причини та наслідки ситуації. Фільм містить інтерв'ю з працівниками українського кінематографу тих часів.Мови: українська, московська
Прощавай, кіно! (1995)
A Farewell To Cinema
Читати опис
Докустрічка розповідає про кризу українського кінематографу на початку 1990-х років через брак грошей, показує демонстрації працівників кіна (режисерів, акторів, операторів тощо), аналізує причини та наслідки ситуації. Фільм містить інтерв'ю з працівниками українського кінематографу тих часів.Мови: українська, московська
Сюжет
За мотивами повісті Василя Барки ''Жовтий князь''. Про народну трагедію України – Голодомор 1932-1933 рр. У центрі сюжету – трагічна доля української родини, і трагедію цю глядач побачить очима дитини.Голод – 33 (1991)
Famine-33
16+Читати опис
За мотивами повісті Василя Барки ''Жовтий князь''. Про народну трагедію України – Голодомор 1932-1933 рр. У центрі сюжету – трагічна доля української родини, і трагедію цю глядач побачить очима дитини.Сюжет
Дія відбувається у часи "українізації" 1920—1930-ті, наприкінці 1920-х років. Харківський службовець Мина Мазайло вирішує змінити своє українське прізвище на московське Мазєнін, оскільки вважає його більш солідним.Мина Мазайло (1991)
Myna Mazaylo
Читати опис
Дія відбувається у часи "українізації" 1920—1930-ті, наприкінці 1920-х років. Харківський службовець Мина Мазайло вирішує змінити своє українське прізвище на московське Мазєнін, оскільки вважає його більш солідним.Сюжет
Докустрічка – присвячена пам’яті української художниці і дисидентки Алли Горської.Своїми спогадами про правозахисницю діляться: художниця Людмила Семикіна, художник Опанас Заливаха, письменник Євген Сверстюк, Леоніда Світлична, народний депутат Лесь Танюк і син Алли Горської Олесь Зарецький. Також у кадрі хворий Іван Світличний.
Усім нам смерть судилась зарання (1991)
Death was destined for all of us early... In memory of Alla Horska
Читати опис
Докустрічка – присвячена пам’яті української художниці і дисидентки Алли Горської.Своїми спогадами про правозахисницю діляться: художниця Людмила Семикіна, художник Опанас Заливаха, письменник Євген Сверстюк, Леоніда Світлична, народний депутат Лесь Танюк і син Алли Горської Олесь Зарецький. Також у кадрі хворий Іван Світличний.
Сюжет
Про трагічну сторінку історії українського мистецтва – знищення московитами у 1930-х рр. школи монументального живопису професора Київського художнього інституту М. Л. Бойчука. Інтерв’ю дають мистецтвознавці Олена Ріпко і Дмитро Горбачов, театральний режисер Лесь Танюк. Показано картини мистецької школи бойчукістів.Використано матеріали Українського державного музею образотворчого мистецтва, архіву КДБ УРСР, Львівської картинної галереї, приватних архівів Я. Музики, мистецтвознавця Бориса Лобановського і одеського колекціонера Т. Максимюка. Укркінохроніка.
Реж. — О. Михайлова, сценарій — В. Мельніченко, оператор — А. Онопрієнко, звукооператор — Л. Мороз, редактор — О. Москаленко, директор — Лариса Басова,
На цвинтарі розстріляних ілюзій (1989)
Na tsvyntari rozstrilianykh iliuzii
Читати опис
Про трагічну сторінку історії українського мистецтва – знищення московитами у 1930-х рр. школи монументального живопису професора Київського художнього інституту М. Л. Бойчука. Інтерв’ю дають мистецтвознавці Олена Ріпко і Дмитро Горбачов, театральний режисер Лесь Танюк. Показано картини мистецької школи бойчукістів.Використано матеріали Українського державного музею образотворчого мистецтва, архіву КДБ УРСР, Львівської картинної галереї, приватних архівів Я. Музики, мистецтвознавця Бориса Лобановського і одеського колекціонера Т. Максимюка. Укркінохроніка.
Реж. — О. Михайлова, сценарій — В. Мельніченко, оператор — А. Онопрієнко, звукооператор — Л. Мороз, редактор — О. Москаленко, директор — Лариса Басова,
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр