Каленик Лисюк
Kalenyk Lysiuk
Дата народження: 18 серпня 1889
Знак зодіаку: Лев
Дата смерті: 12 листопада 1980 (91 рік)
Всього фільмів (на сайті): 2
Каленик Лисюк (при народженні — Каленик Лепикаш) (18 серпня 1889, Велика Бубнівка, Волочиський район, Хмельницька область — 12 листопада 1980, м. Алта Лома, Каліфорнія, США) — військовий діяч, підприємець, філателіст, видавець, меценат; дипломатичний кур'єр уряду УНР в екзилі (1922), отаман Закордонної станиці Українського вільного козацтва на Північну і Південну Америки (1921), директор Українського музею (м. Онтаріо біля м. Лос-Анджелес), голова Українсько-американської фундації (1959—1974), ... директор американських організацій «Конгрес оф Фрідом» і «Вейк ап Америка».
Його син Петро загинув 1939 року в м.Хуст у боротьбі за Карпатську Україну. Тоді Каленик Лисюк написав знаменитого вірша:
«Не стогни в боротьбі, коли тяжко тобі — Хай ворог твій стогін не чує. Поклянися в душі, дай присягу собі — Ворог ту пімсту відчує»
Творець Українсько-американської фундації. Видавець газет „На слідах“ та „Музейні вісті“. Подарував надзвичайно цінні експонати багатьом українським музеям у США (Український національний музей у Чикаго, Український музей-архів у Клівленді, Національний музей-архів у Детройті, Українська вільна академія в Нью-Йорку, Український технічний інститут у Нью-Йорку, Наукове товариство ім. Тараса Шевченка в Нью-Йорку) та Європі (Музей Визвольної боротьби в Празі, Український національний музей у Львові, Бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі, Музей Тараса Шевченка в Лондоні), серед подарунків — оригінал Універсалу Гетьмана України Богдана Хмельницького.
Автор чотирьох книг:
«В обороні Української Правди» (Онтаріо, 1954),
«Хто поповнив національний злочин» (Онтаріо, 1961),
«Народ хоче знати»,
«За край і свободу» (англійською мовою; Онтаріо, 1954).
Видав три бюлетені Українсько-американської фундації (1959—1967)
Помер у Каліфорнії 12 листопада 1980р у місті Алта Лома.
Знайдено 2 результати
Сюжет
Навесні 1939 року Каленик Лисюк з сином Петром прибув на Закарпаття, щоб зафільмувати проголошення незалежності Карпатської України. Під враженням від подій у Карпатській Україні Каленик Лисюк вирішив зняти фільм про становлення Української Держави на Закарпатті. Після загарбання Карпатської України угорцями, Каленик Лисюк переїхав у Словаччину та продовжив працю над своєю документальною стрічкою. У Словаччині було проведено реконструкцію подій у Карпатській Україні.У 1940 році на «Авраменко Фільм Продакшен» у Нью-Йорку стрічку «Трагедія Карпатської України» було змонтовано, і 15 квітня цього ж року відбулась її прем'єра.
Трагедія Карпатської України (1940)
The Tragedy of Carpatho-Ukraine
Читати опис
Навесні 1939 року Каленик Лисюк з сином Петром прибув на Закарпаття, щоб зафільмувати проголошення незалежності Карпатської України. Під враженням від подій у Карпатській Україні Каленик Лисюк вирішив зняти фільм про становлення Української Держави на Закарпатті. Після загарбання Карпатської України угорцями, Каленик Лисюк переїхав у Словаччину та продовжив працю над своєю документальною стрічкою. У Словаччині було проведено реконструкцію подій у Карпатській Україні.У 1940 році на «Авраменко Фільм Продакшен» у Нью-Йорку стрічку «Трагедія Карпатської України» було змонтовано, і 15 квітня цього ж року відбулась її прем'єра.
Сюжет
Унікальна документальна кінохроніка, відзнята українським еміґрантом зі США і кінолюбителем Калеником Лисюком, який прибув до Закарпаття напередодні історичних подій березня 1939 року. Стрічка зафіксувала атмосферу проголошення незалежності держави Карпатська Україна в Хусті, діяльність проводу Волошина, життя краю в останні дні свободи та драматичні моменти мобілізації добровольців Карпатської Січі. Ці кадри стали одним з небагатьох кінесвідчень народження і падіння молодої держави, а згодом увійшли до фільму «Трагедія Карпатської України» (Василь Авраменко, 1940).Карпатська Україна (1939)
Karpatska Ukraina
Читати опис
Унікальна документальна кінохроніка, відзнята українським еміґрантом зі США і кінолюбителем Калеником Лисюком, який прибув до Закарпаття напередодні історичних подій березня 1939 року. Стрічка зафіксувала атмосферу проголошення незалежності держави Карпатська Україна в Хусті, діяльність проводу Волошина, життя краю в останні дні свободи та драматичні моменти мобілізації добровольців Карпатської Січі. Ці кадри стали одним з небагатьох кінесвідчень народження і падіння молодої держави, а згодом увійшли до фільму «Трагедія Карпатської України» (Василь Авраменко, 1940).Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр