Херб Гарднер
Herb Gardner
Дата народження: 28 грудня 1934
Знак зодіаку: Козоріг
Дата смерті: 23 вересня 2003 (68 років)
Місце народження: Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Всього фільмів (на сайті): 10
Фільмографія
6.5 Сюжет (англ.)
Old Nat Moyer is a talker, a philosopher, and a troublemaker with a fanciful imagination. His companion is Midge Carter, who is half-blind, but still the super of an apartment house. When he is threatened with retirement, Nat battles on his behalf. Nat also takes on his daughter, a drug dealer, and a mugger in this appealing version of a really 'odd couple'.
I'm Not Rappaport (1996)
I'm Not Rappaport
режисер, сценарист
24 грудня 1996 (Світ)
США
2 год 15 хв
Читати опис (англ.)
Old Nat Moyer is a talker, a philosopher, and a troublemaker with a fanciful imagination. His companion is Midge Carter, who is half-blind, but still the super of an apartment house. When he is threatened with retirement, Nat battles on his behalf. Nat also takes on his daughter, a drug dealer, and a mugger in this appealing version of a really 'odd couple'.
Сюжет (англ.)
Find out more about the women you love and admire who have made their mark in movies, music, politics, sports, and more in these "Intimate Portraits."
Intimate Portrait (1990—2005)
Intimate Portrait
Серіал 12 сезонів, 281 епізод
Документальний
Завершений
зіграв самого себе
3 січня 1994 (Світ)
США
60 хв
Читати опис (англ.)
Find out more about the women you love and admire who have made their mark in movies, music, politics, sports, and more in these "Intimate Portraits."
Сюжет
Двоє тупуватих невдах-піснярів, переважно позбавлених таланту, слуху, голосу і музичного смаку, виїжджають з Нью-Йорка, де нікому задарма не потрібні, виконувати свої шедеври в північноафриканське Марокко. Однак замість підкорення музичного Олімпу герої втягуються в міжнародні геополітичні ігри США і СРСР, пов'язані з боротьбою за вплив на сусідню державу Іштар і пошуком якоїсь давньої карти зі священним пророцтвом, яке може підірвати Близький Схід. Арґумент-кіно «Іштар», Ілейн Мей У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – «Іштар»/ Ishtar (1987, США) – авантюрна американська музична комедія, що не цурається політичної сатири, поставлена сценаристкою та режисеркою на ім’я Ілейн Мей. У головних ролях – Дастін Гоффманн, Воррен Бітті, Ізабель Аджані.У центрі цієї комедії без кордонів – пригоди двох невдатливих шоуменів-співаків, що їх спрага успіху втягує в міжнародну інтригу на Півночі Африки, десь у напрямку вигаданої країни Іштар. Музика, божевільні співи, загадкова красуня, місцевий емір, ліві повстанці та міжнародні спецслужби – іще той коктейль, від якого будь-кому стане гаряче!
Варто одразу ж зауважити – «Іштар» вийшов на екрани 1987 року й не мав сподіваного успіху в американському кінопрокаті. Елейн Мей згодом в одному з інтерв’ю висловила думку, що належний прокат фільму завалило саме керівництво студії Columbia Pictures. Мовляв, провал був підготований і спровокований мало не у співпраці з Центральним розвідувальним управлінням, бо фільм «одверто носить характер політичної сатири».
Прямо кажучи, у цю конспірологічну версію, що нею, надихаючись самим сюжетом «Іштара», оперує авторка стрічки, якось повірити важко. Хоча, чого не буває на світі?!.
Та менше з тим, дещо згодом «Іштар» – ніби на зло усім на світі розвідувальним управлінням – став правдиво культовою стрічкою, надзвичайно популярною на відео, і, таким чином, практично реабілітованою не тільки для реальних глядачів, але й для історії кінематографа.
Також прикметно, що Воррен Бітті, про творчість якого йтиметься в програмі у спеціальному сюжеті, в цьому кінопроекті виступив не тільки як один із головних виконавців, а передусім як продюсер. Річ у тім, що у нього ще з кінця сімдесятих склалися гарні творчі й навіть дружні стосунки з Елен Мей, яка йому допомогла з одним із фільмів.
І ось у них виникла спільна ідея своєрідного римейку, а чи просто свого фільму-варіанту популярної у 40-60-х роках серії комедійних фільмів під назвою «Дорога на…», в яких брали участь надзнамениті зірки того часу Бінґ Кросбі та Боб Гоуп.
До речі, Кросбі був видатним джазовим виконавцем, що заклав певний архетип американського естрадного співака, який пізніше втілював, скажімо, Френк Синатра. Ну а Боб Гоуп – узагалі один із набільших і найславніших американських комічних акторів… Таким чином, Воррен Бітті й Дастін Гоффман ніби мали підхопити естафету. І, варто зауважити, попри всі складнощі й проблеми фільмування та прокатну драму «Іштара», це їм вдалося. Отже, на нас чекає весела музична подорож до «Іштара»!
А фільмування стрічки справді було непростим і навіть ризиковим. Північна Африка, Ізраїль, Палестина, Марокко, напружена міжнародна ситуація. Навіть з’явилися чутки, що палестинські бойовики планують викрасти єврея Дастіна Гоффмана з метою викликати гучний міжнародний резонанс. Та все обійшлося. Можливо, і не без участи якихось розвідувальних управлінь…
(C) Арґумент-кіно ЩАСЛИВЧИК ВОРРЕН БІТТІ Американський актор, режисер та продюсер Ворен Бітті дебютував у кіні 1961 року в картині «Пишність у траві», яку зняв класик американського кінематографа Еліа Казан. Бітті зіграв не дуже амбітного молодого чоловіка на ім’я Бад Стампер, що той прагне жити простим розміреним життям на власній фермі з коханою дівчиною, проте на заваді його планам стає батько, який покладає на сина дуже великі надії.
І хоча за свою роль Бітті отримав визнання публіки, звання чергового сексуального символу Голлівуду та номінацію на «Золотий глобус», наступних кілька років він наполегливо шукав амбітніший сценарій та амбітнішу роль, яка б зрезонувала з епохою і стала правдивим мистецьким та комерційним проривом.
Незабаром такий сценарій знайшовся, його написали зовсім молоді американці Дейвід Ньюмен та Роберт Бентон, які перебували під враженням від європейського кінематографа і прагнули щось подібне робити в Америці. Це був сценарій леґендарної сьогодні картини «Бонні і Клайд». Воррен Бітті став продюсером, а режисером запросив бути Артура Пенна, знаного на той час постановника. Разом вони створили стрічку, яка стала своєрідним маніфестом нової голлівудської кіноестетики та відкрила перед його творцями усі мислимі й немислимі можливості.
Бітті зіграв у фільмі одну з головних ролей, грабіжника банків Клайда Берроу, сексапільного молодого чоловіка, трохи невпевненого у собі, проте здатного на неординарні вчинки.
Після цього успіху, який приніс безпрецедентні критичні та фінансові урожаї, Бітті вирішує спочатку самостійно продюсувати, а згодом і фільмувати як режисер-постановник.
Його режисерським дебютом стала мелодрама на спортивну і містичну тему «Небеса можуть зачекати», яка розповідає зворушливу історію професійного футболіста Джо Пендлтона, котрого передчасно забирають на небеса вищі сили. Коли ж помилка стає очевидною, зворотній шлях виявляється складнішим, ніж на це сподівався Джо.
Бітті не тільки продюсував стрічку та доклав руку до сценарію, але й зіграв головну роль. Почасти він зобразив самого себе, бо за плечима в актора також активна футбольна кар’єра у шкільні роки. Бітті знову намагався якнайдалі відійти від ролі героя-коханця, яка супроводжувала його на екрані та поза ним, зігравши звичайного американського хлопця, не позбавленого амбіцій, проте щирого, відкритого і здатного до співчуття.
Розвиваючи успіх, 1981 року Бітті продюсує та ставить епічну драму «Червоні», яка розповідає про американського журналіста Джона Ріда і його пригоди у Росії під час Жовтневого перевороту та громадянської війни. Демократ за політичними переконаннями, Бітті зробив свого героя симпатичним лівим журналістом і почасти політиком, який шукає справедливости в несправедливому світі, проте щоразу не знаходить ідеалу та розчаровується.
Ця стрічка є також і класичною голлівудською любовною історією про створення пари на тлі політичних катаклізмів. Фільм дотепер справляє враження масштабністю дії, величезною кількістю знімальних об’єктів, подій та персонажів, а також віртуозною режисурою Воррена Бітті, який уміло дириґує цією кіносимфонією.
Після «Червоних», які були номіновані на дванадцять «Оскарів», а отримали три, у тому числі й за режисуру, Воррен Бітті фільмується і фільмує нечасто.
Тільки 1990 року він знову повертається у режисерське крісло, аби перенести на кіноекран знамениті комікси Честера Ґулда про детектива Діка Трейсі ("Дік Трейсі"), а також грає у картині головну роль. Стрічка була запущена у виробництво з огляду на величезний успіх дилогії про Бетмена, яку наприкінці вісімдесятих і на початку дев’яностих по-новаторському екранізував кінорежисер Тім Бартон. Воррен Бітті вирішив позмагатися на незнайомій для нього території і досяг певного успіху.
Картина стала помітною з кількох причин, насамперед через інноваційні візуальні рішення та використання цифрового авдіо, можливості якого були вперше продемонстровані саме у цьому фільмі. Стрічка зібрала ґроно відомих акторів у різноманітних ролях, а також перетворила на кінозірку поп-співачку Мадонну, яка записала для фільму кілька пісень і зіграла одну з провідних жіночих ролей.
1998 року Бітті фільмує останню на сьогодні свою стрічку "Булворт", де знову поєднує акторство із режисурою та продюсуванням. Цього разу він обирає актуальний та навіть модний на той час жанр політичної сатири й оповідає історію перевиборів сенатора з Каліфорнії Джея Біллінґтона Вулворта, політичного банкрута, який, передчуваючи програш, замовляє своє власне убивство.
Домовившись із кілерами, Вулворд останнього дня свого життя вирішує говорити своїм виборцями винятково правду і нічого крім гіркої та неприємної правди.
Проте, як це не дивно, така відвертість подобається електорату і рейтинґи сенатора несподівано зростають.
Звісно, у цій долі легковажній та ексцентричній комедії Бітті висміяв не тільки американський політичний істеблішмент дев’яностих, але, частково, і власний екранний образ лівого популіста, який прагне справедливости для всіх скривджених, проте здатен забезпечити цю справедливість тільки самому собі.
У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – фільм «Іштар», що його Бітті продюсував і в якому зіграв одну з головних ролей. Проте цього разу він не був причетним (принаймні номінально) до сценарію та режисури. Як уже було сказано, картина принадна насамперед виконавцями головних ролей – самим Ворреном Бітті, Дастіном Гоффманом та французькою акторкою Ізабель Аджані, яка вносить у картину помітне еротичне напруження.
Стрічка створена цілком у дусі вісімдесятих років минулого століття, коли популярними були подібні історії про пригоди не зовсім молодих чоловіків в екзотичних місцях планети. Там вони досягають успіху, нечуваного у себе на батьківщині, істотно омолоджуються та переживають сплеск еротичних переживань. Хто-хто, а Воррен Бітті знається на таких речах.
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
Іштар (1987)
Ishtar
актор у ролі Rabbi Pierce
15 травня 1987 (Світ)
США
1 год 47 хв
Читати опис
Двоє тупуватих невдах-піснярів, переважно позбавлених таланту, слуху, голосу і музичного смаку, виїжджають з Нью-Йорка, де нікому задарма не потрібні, виконувати свої шедеври в північноафриканське Марокко. Однак замість підкорення музичного Олімпу герої втягуються в міжнародні геополітичні ігри США і СРСР, пов'язані з боротьбою за вплив на сусідню державу Іштар і пошуком якоїсь давньої карти зі священним пророцтвом, яке може підірвати Близький Схід. Арґумент-кіно «Іштар», Ілейн Мей У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – «Іштар»/ Ishtar (1987, США) – авантюрна американська музична комедія, що не цурається політичної сатири, поставлена сценаристкою та режисеркою на ім’я Ілейн Мей. У головних ролях – Дастін Гоффманн, Воррен Бітті, Ізабель Аджані.У центрі цієї комедії без кордонів – пригоди двох невдатливих шоуменів-співаків, що їх спрага успіху втягує в міжнародну інтригу на Півночі Африки, десь у напрямку вигаданої країни Іштар. Музика, божевільні співи, загадкова красуня, місцевий емір, ліві повстанці та міжнародні спецслужби – іще той коктейль, від якого будь-кому стане гаряче!
Варто одразу ж зауважити – «Іштар» вийшов на екрани 1987 року й не мав сподіваного успіху в американському кінопрокаті. Елейн Мей згодом в одному з інтерв’ю висловила думку, що належний прокат фільму завалило саме керівництво студії Columbia Pictures. Мовляв, провал був підготований і спровокований мало не у співпраці з Центральним розвідувальним управлінням, бо фільм «одверто носить характер політичної сатири».
Прямо кажучи, у цю конспірологічну версію, що нею, надихаючись самим сюжетом «Іштара», оперує авторка стрічки, якось повірити важко. Хоча, чого не буває на світі?!.
Та менше з тим, дещо згодом «Іштар» – ніби на зло усім на світі розвідувальним управлінням – став правдиво культовою стрічкою, надзвичайно популярною на відео, і, таким чином, практично реабілітованою не тільки для реальних глядачів, але й для історії кінематографа.
Також прикметно, що Воррен Бітті, про творчість якого йтиметься в програмі у спеціальному сюжеті, в цьому кінопроекті виступив не тільки як один із головних виконавців, а передусім як продюсер. Річ у тім, що у нього ще з кінця сімдесятих склалися гарні творчі й навіть дружні стосунки з Елен Мей, яка йому допомогла з одним із фільмів.
І ось у них виникла спільна ідея своєрідного римейку, а чи просто свого фільму-варіанту популярної у 40-60-х роках серії комедійних фільмів під назвою «Дорога на…», в яких брали участь надзнамениті зірки того часу Бінґ Кросбі та Боб Гоуп.
До речі, Кросбі був видатним джазовим виконавцем, що заклав певний архетип американського естрадного співака, який пізніше втілював, скажімо, Френк Синатра. Ну а Боб Гоуп – узагалі один із набільших і найславніших американських комічних акторів… Таким чином, Воррен Бітті й Дастін Гоффман ніби мали підхопити естафету. І, варто зауважити, попри всі складнощі й проблеми фільмування та прокатну драму «Іштара», це їм вдалося. Отже, на нас чекає весела музична подорож до «Іштара»!
А фільмування стрічки справді було непростим і навіть ризиковим. Північна Африка, Ізраїль, Палестина, Марокко, напружена міжнародна ситуація. Навіть з’явилися чутки, що палестинські бойовики планують викрасти єврея Дастіна Гоффмана з метою викликати гучний міжнародний резонанс. Та все обійшлося. Можливо, і не без участи якихось розвідувальних управлінь…
(C) Арґумент-кіно ЩАСЛИВЧИК ВОРРЕН БІТТІ Американський актор, режисер та продюсер Ворен Бітті дебютував у кіні 1961 року в картині «Пишність у траві», яку зняв класик американського кінематографа Еліа Казан. Бітті зіграв не дуже амбітного молодого чоловіка на ім’я Бад Стампер, що той прагне жити простим розміреним життям на власній фермі з коханою дівчиною, проте на заваді його планам стає батько, який покладає на сина дуже великі надії.
І хоча за свою роль Бітті отримав визнання публіки, звання чергового сексуального символу Голлівуду та номінацію на «Золотий глобус», наступних кілька років він наполегливо шукав амбітніший сценарій та амбітнішу роль, яка б зрезонувала з епохою і стала правдивим мистецьким та комерційним проривом.
Незабаром такий сценарій знайшовся, його написали зовсім молоді американці Дейвід Ньюмен та Роберт Бентон, які перебували під враженням від європейського кінематографа і прагнули щось подібне робити в Америці. Це був сценарій леґендарної сьогодні картини «Бонні і Клайд». Воррен Бітті став продюсером, а режисером запросив бути Артура Пенна, знаного на той час постановника. Разом вони створили стрічку, яка стала своєрідним маніфестом нової голлівудської кіноестетики та відкрила перед його творцями усі мислимі й немислимі можливості.
Бітті зіграв у фільмі одну з головних ролей, грабіжника банків Клайда Берроу, сексапільного молодого чоловіка, трохи невпевненого у собі, проте здатного на неординарні вчинки.
Після цього успіху, який приніс безпрецедентні критичні та фінансові урожаї, Бітті вирішує спочатку самостійно продюсувати, а згодом і фільмувати як режисер-постановник.
Його режисерським дебютом стала мелодрама на спортивну і містичну тему «Небеса можуть зачекати», яка розповідає зворушливу історію професійного футболіста Джо Пендлтона, котрого передчасно забирають на небеса вищі сили. Коли ж помилка стає очевидною, зворотній шлях виявляється складнішим, ніж на це сподівався Джо.
Бітті не тільки продюсував стрічку та доклав руку до сценарію, але й зіграв головну роль. Почасти він зобразив самого себе, бо за плечима в актора також активна футбольна кар’єра у шкільні роки. Бітті знову намагався якнайдалі відійти від ролі героя-коханця, яка супроводжувала його на екрані та поза ним, зігравши звичайного американського хлопця, не позбавленого амбіцій, проте щирого, відкритого і здатного до співчуття.
Розвиваючи успіх, 1981 року Бітті продюсує та ставить епічну драму «Червоні», яка розповідає про американського журналіста Джона Ріда і його пригоди у Росії під час Жовтневого перевороту та громадянської війни. Демократ за політичними переконаннями, Бітті зробив свого героя симпатичним лівим журналістом і почасти політиком, який шукає справедливости в несправедливому світі, проте щоразу не знаходить ідеалу та розчаровується.
Ця стрічка є також і класичною голлівудською любовною історією про створення пари на тлі політичних катаклізмів. Фільм дотепер справляє враження масштабністю дії, величезною кількістю знімальних об’єктів, подій та персонажів, а також віртуозною режисурою Воррена Бітті, який уміло дириґує цією кіносимфонією.
Після «Червоних», які були номіновані на дванадцять «Оскарів», а отримали три, у тому числі й за режисуру, Воррен Бітті фільмується і фільмує нечасто.
Тільки 1990 року він знову повертається у режисерське крісло, аби перенести на кіноекран знамениті комікси Честера Ґулда про детектива Діка Трейсі ("Дік Трейсі"), а також грає у картині головну роль. Стрічка була запущена у виробництво з огляду на величезний успіх дилогії про Бетмена, яку наприкінці вісімдесятих і на початку дев’яностих по-новаторському екранізував кінорежисер Тім Бартон. Воррен Бітті вирішив позмагатися на незнайомій для нього території і досяг певного успіху.
Картина стала помітною з кількох причин, насамперед через інноваційні візуальні рішення та використання цифрового авдіо, можливості якого були вперше продемонстровані саме у цьому фільмі. Стрічка зібрала ґроно відомих акторів у різноманітних ролях, а також перетворила на кінозірку поп-співачку Мадонну, яка записала для фільму кілька пісень і зіграла одну з провідних жіночих ролей.
1998 року Бітті фільмує останню на сьогодні свою стрічку "Булворт", де знову поєднує акторство із режисурою та продюсуванням. Цього разу він обирає актуальний та навіть модний на той час жанр політичної сатири й оповідає історію перевиборів сенатора з Каліфорнії Джея Біллінґтона Вулворта, політичного банкрута, який, передчуваючи програш, замовляє своє власне убивство.
Домовившись із кілерами, Вулворд останнього дня свого життя вирішує говорити своїм виборцями винятково правду і нічого крім гіркої та неприємної правди.
Проте, як це не дивно, така відвертість подобається електорату і рейтинґи сенатора несподівано зростають.
Звісно, у цій долі легковажній та ексцентричній комедії Бітті висміяв не тільки американський політичний істеблішмент дев’яностих, але, частково, і власний екранний образ лівого популіста, який прагне справедливости для всіх скривджених, проте здатен забезпечити цю справедливість тільки самому собі.
У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – фільм «Іштар», що його Бітті продюсував і в якому зіграв одну з головних ролей. Проте цього разу він не був причетним (принаймні номінально) до сценарію та режисури. Як уже було сказано, картина принадна насамперед виконавцями головних ролей – самим Ворреном Бітті, Дастіном Гоффманом та французькою акторкою Ізабель Аджані, яка вносить у картину помітне еротичне напруження.
Стрічка створена цілком у дусі вісімдесятих років минулого століття, коли популярними були подібні історії про пригоди не зовсім молодих чоловіків в екзотичних місцях планети. Там вони досягають успіху, нечуваного у себе на батьківщині, істотно омолоджуються та переживають сплеск еротичних переживань. Хто-хто, а Воррен Бітті знається на таких речах.
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
Є українське аудіо
Сюжет (англ.)
A kids anthology show that humorously illustrates various elements of mathematics.
Square One Television (1987—1992)
Square One Television
Серіал 5 сезонів, 231 епізод
Завершений
продюсер
26 січня 1987 (Світ)
США
30 хв
Читати опис (англ.)
A kids anthology show that humorously illustrates various elements of mathematics.Сюжет (англ.)
Three eccentric losers band together in hopes of changing their luck.
The Goodbye People (1984)
The Goodbye People
режисер, сценарист
31 січня 1986 (Світ)
США
1 год 44 хв
Читати опис (англ.)
Three eccentric losers band together in hopes of changing their luck.
Сюжет (англ.)
Dramedy of a native New York married couple who splits up in an attempt to rediscover their sanity.
Сюжет (англ.)
Georgie Soloway, a pop hit love song writer who cannot love, himself, or others. He spends his days with various women flying his plane, and dropping in to the world around him.
Who Is Harry Kellerman and Why Is He Saying Those Terrible Things About Me? (1971)
Who Is Harry Kellerman and Why Is He Saying Those Terrible Things About Me?
сценарист, продюсер
15 червня 1971 (Світ)
США
1 год 48 хв
Читати опис (англ.)
Georgie Soloway, a pop hit love song writer who cannot love, himself, or others. He spends his days with various women flying his plane, and dropping in to the world around him.
Сюжет (англ.)
A middle-aged iconoclast, doggedly avoiding the tedium of employment and conventional life, faces the prospect of losing custody of his young ward.
A Thousand Clowns (1965)
A Thousand Clowns
сценарист, продюсер
13 грудня 1965 (Світ)
США
1 год 58 хв
Читати опис (англ.)
A middle-aged iconoclast, doggedly avoiding the tedium of employment and conventional life, faces the prospect of losing custody of his young ward.
Сюжет (англ.)
Merv Griffin invites a series of actors, actresses, writers, and directors to discuss the progressive work they have done and current culture, arts, and entertainment surrounding the numerous projects.
Шоу Мерва Ґріффіна (1962—1967)
The Merv Griffin Show
Серіал 23 сезони, 807 епізодів
Ток-шоу
Скасований
зіграв самого себе
1 жовтня 1962 (Світ)
60 хв
Читати опис (англ.)
Merv Griffin invites a series of actors, actresses, writers, and directors to discuss the progressive work they have done and current culture, arts, and entertainment surrounding the numerous projects.
Сюжет (англ.)
Originally airing during late-night, Tonight Starring Jack Paar was an American talk show hosted by Jack Paar under the Tonight Show franchise from 1957 to 1962. After 1959, it was officially known as The Jack Paar Show.
The Tonight Show Starring Jack Paar (1957—1962)
The Tonight Show Starring Jack Paar
Серіал 6 сезонів, 120 епізодів
Ток-шоу
Скасований
зіграв самого себе
29 липня 1957 (Світ)
США
1 год 45 хв
Читати опис (англ.)
Originally airing during late-night, Tonight Starring Jack Paar was an American talk show hosted by Jack Paar under the Tonight Show franchise from 1957 to 1962. After 1959, it was officially known as The Jack Paar Show.
Сайти
Фільтр
Форум
Сервіси для перегляду фільмів
26 квітня 2024, 22:41
Чи буде офіційний дубляж від Amazon Prime для "Покоління V"?25 квітня 2024, 20:21
Фільм про козаків24 квітня 2024, 18:41
Про звук23 квітня 2024, 2:16
Допоможіть знайти фільм19 квітня 2024, 22:14
Сповістити про помилку19 квітня 2024, 14:31
Сповістити про помилку19 квітня 2024, 14:18
Останні рецензії
Це було досить погано
Бунтівний місяць. Частина 2: Та, що лишає шрами (2024)
Не найкращій представник всесвіту павуківЛюдина-павук: Крізь Всесвіт (2023)
Порожній, але красивийДюна: Частина друга (2024)
Поставив таку оцінку, бо так захотів.Поклик пекла (2021)
Про "старих" підлітків та "малих" дорослихРуйнування Веґаса (2013)
Виняткове видовищеСуперсімейка (2004)
Останні коментарі до фільмів
Цей серіал - справжня драма. Події розгортаються н...
Дивовижний світ (2024)
Дорама з українською озвучкою є від команди Yaniam...Незнайомці з пекла (2019)
Цей фільм був анонсований в 2019 році, після виход...X-Force (2020)
Я дуже рідко читаю про сюжет. Зазвичай, якийсь вип...Спіймати примару (2019)
Для мене занадто багато лгбт в цьому серіалі та як...Мертві хлопці-детективи (2024)
до вашого відома такий фільтр тупий, чесно кажу...Rachel's Game (2023)
дуже важка серія. Починаєш розуміти і співчувати г...Оленя (2024) s01e04
Нещодавно переглянуті: