Італійський кінорежисер і сценарист. Народився в Баґерії, поряд з Палермо. У 16 він почав цікавитись акторською майстерністю і театром, а також керував постановками п’єс Луїджі Піранделло та Едуардо Де Філіппо. Спершу він працював як самозайнятий фотограф. Пізніше перейшов у кіно і дебютував документальним фільмом ЕТНІЧНІ МЕНШИНИ СИЦИЛІЇ, завоювавши приз фестивалю в Салерно. До виходу його першого повнометражного фільму КАМОРРИСТ у 1986 році працював на італійському телебаченні. Фільм отримав сх ... вальні відгуки серед глядачів і критиків, і Торнаторе було нагороджено «Срібною стрічкою» за найкращу режисуру. У 1988 році співпраця з продюсером Франком Крістальді подарувала світу найбільш відому роботу Торнаторе — НОВИЙ КІНОТЕАТР «ПАРАДІЗО». Фільм здобув світовий успіх, а також премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
Ед і Еммі - вчений і студентка, які вивчають теорію струн і космічних двійників, всесвіт і паралельні світи. Вони – споріднені душі, створені один для одного. Їх любов не знає кордонів і відстаней. Але раптово Ед зникає. І все, що у неї залишається – це постійні послання від коханого. В яку гру намагаються грати з Еммі? Експеримент вченого, який вирішив сховатися від світу? Або гру вищих сил, що посилають їй коханого в чужих обличчях? Можливо, вона просто продовжує бачити світло згаслої зірки?
Вергілій Олдман, керуючий директор провідного аукціонного будинку. У секретному залі своєї вілли, він зібрав сотні безцінних картин з різних епох. Одного разу таємнича жінка, що приховує свою особистість, просить продати його антикваріат її сім'ї. Але Олдман зацікавлений не тільки предметами старовини, його все більше зачаровує сама жінка ...
Овдовілий пенсіонер усвідомлює, що довгі роки саме його дружина зв'язувала воєдино їхнє велике сімейство. Щоб самому ближче дізнатися, як живуть його діти, він відправляється відвідати їх - і під час імпровізованої подорожі по домівках своїх нащадків відкриває для себе багато несподіваного...
У невелике північне італійське містечко приїжджає жінка. Вона українка, що колись давно емігрувала в Італію. Її кличуть Ірена, але навіщо вона приїхала - хто вона така насправді? Вигадливо змішуються минуле й сьогодення - на наших очах частини мозаїки складаються в картину.
Вона - іммігрантка зі Східної Європи, яка опинилася жертвою сучасних работоргівців. Їй ніколи не забути приниження, яким її піддавали. Але, незважаючи на всі жорстокі випробування долі, Ірена не може забути головну трагедію свого життя - загублену любов.
Малена – красуня-вдова, мрія чоловіків і предмет заздрості жінок. Дружини розпускають про неї брудні плітки, чоловіки переслідують її по п'ятах і марять про неї. «Мені було 13, коли я побачив її вперше. Минув час, я любив багатьох жінок, і коли ми були близькі, вони запитували: чи пам'ятатиму я їх? І я відповідав: так, я пам'ятатиму тебе. Але єдина, кого я ніколи не забуду – та, яка ніколи не питала. Малена»
Фільм про боже творіння. Звідки він навчився грати? Граючи свою музику, яка зводила з розуму всіх, він подорожував у своїх думках. Від того й імпровізація його була незвичайною, якоюсь неземною. Картина про людину, яка звикла жити в обмеженому світі. На безкрайніх просторах він відчував себе скуто, а у вузьких рамках вільно. У нього був свій маленький світ. Світ, де він дарував музику, світ, де він жив почуттями та думками. Світ - де він був щасливий...
Тієї ночі вибухнула страшна гроза. Намагаючись сховатися, він біг по вулицях, не знаючи куди, як раптом шлях йому перекрили троє. Незабаром він був арештований. За що? У чому його злочин?
Шанувальник сицилійської опери Матео Скуро — урядовець на пенсії, який мріє про возз'єднання родини. Коли більшість його давно вже дорослих дітей скасовують свою поїздку на Сицилію, Матео вирішує сісти на потяг і поїхати до них у гості. Він мандрує Італією і з кожним новим містом дізнається, які таємниці приховували від нього рідні, зокрема й про його зниклого сина Альваро.
Одного разу Сальваторе Ді Віта, відомий режисер, повернувшись додому пізно вночі, дізнається від своєї подруги, що дзвонила його мама і просила сказати йому, що помер Альфредо. Почувши ці слова, Сальваторе так і не зміг заснути, своїми думками він поринув у своє повоєнне дитинство і юність…