Олександр Корнійчук
Oleksandr Korniichuk
Дата народження: 25 травня 1905
Знак зодіаку: Близнята
Дата смерті: 14 травня 1972 (66 років)
Місце народження: Khristinovka, Kyiv Governorate, Russian Empire [now Khrystynivka, Cherkasy Oblast, Ukraine]
Всього фільмів (на сайті): 11
Ролі: сценарист ★ 6.4 (7), актор (2), Author (1), Theatre Play (1)
Корнійчу́к Олекса́ндр Євдоки́мович — радянський український письменник, оспівувач комунізму і сталіна.
1929—1930 роках працював сценаристом Київської кінофабрики, викладав на сценарних курсах у Києві. У 1930—1934 роках — сценарист Харківської кінофабрики, художній керівник Одеської комсомольської кінофабрики, редактор-сценарист тресту «Українфільм».
У 1925 дебютував оповіданням «Він був великий», присвяченим лєніну. Автор оповідань «Веселеньке», «Студентське», «Добре серце», «В'юн», «Заплутана ... проблема», повісті «Через кордон».
Писав в основному п'єси на політичні теми завжди згідно з «лінією комуністичної партії»
Дебютні драматичні твори «На грані» (1928), «Кам'яний острів» (1929), «Штурм» (1930) були спрямовані проти «українських буржуазних націоналістів й інших ворогів народу». «Фіолетова щука» (1930) стала основою сценарію для фільму «Приємного апетиту».
п'єси довоєнного періоду: «Загибель ескадри» (1933), «Платон Кречет» (1934). Причому в останній Корнійчук, за словами парткритики, «створив образ вирощеного партією передового радянського інтелігента». У 1935 році разом з Андрієм Іркутовим був співавтором п'єси «Ідуть будьонівці».
У 1936 році написав побутову драму «Банкір», а у 1937 році — п'єсу «Правда», в якій лєнін уперше став персонажем української драматургії. У 1938 році створив історичну драму «Богдан Хмельницький», в 1940 році — комедію «В степах України».
Написав п'єси «Фронт» (1942), «Партизани в степах України» (1941), «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» (1944),
п'єси «Приїздіть у Дзвонкове» (1945), «Мрія» (1946), «Макар Діброва» (1948), «Калиновий гай» (1950), «Крила» (1954), «Чому посміхалися зорі» (1957), «Над Дніпром» (1960), «Сторінка щоденника» (1964), «Розплата» (1966), «Мої друзі» (1967), «Пам'ять серця» (1969).
Автор сценаріїв фільмів:
«Чорні дні» (1930, у співавт. з П. Долиною), «Два промфінплани» (1930), «Свині завжди свині» (1931, у співавт. з Х. Шмаїном), «Смачного» (1933, у співавт. з Х. Шмаїном), «Останній порт» (1934, у співавт. з А. Кордюмом), «Богдан Хмельницький» (1941), «Партизани в степах України» (1942), «Фронт» (1943), «В степах України» (1952), «300 років тому…» (1956), «Загибель ескадри» (1965), «А тепер суди...» (1966), «Чому посміхалися зорі» (1966, т/ф).
Здійснив сценарну доробку кінокартини «Тарас Шевченко» (1951) після смерті її режисера І. Савченка.
За п'єсами Корнійчука зафільмовано стрічки: «В степах України» (1952) Г. Юри, «Калиновий гай» (1953) Т. Левчука, «Правда» (1957) В. Добровольського, І.Шмарука (1957), «Платон Кречет» (1972, т/ф).
Про нього зняті науково-популярні стрічки «Олександр Корнійчук» (1970) та «Солдат миру» (1975).
Знайдено 11 результат
0.0 Сюжет
«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. Все життя я мріяв створити щось велике і радісне для людей і не зробив. Я – пасинок влади». До такого висновку прийшов Олександр Довженко під кінець своєї творчості. Трагічно закінчився життєвий шлях видатного режисера. Безмежно любив свій народ, свою землю, а судилося жити, працювати і померти у москві, без права повернення в Україну.Мови: українська; моск. ~ 1%
Олександр Довженко. Роздуми після життя (1992)
Oleksandr Dovzhenko. The Contemplations After Life
Читати опис
«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. Все життя я мріяв створити щось велике і радісне для людей і не зробив. Я – пасинок влади». До такого висновку прийшов Олександр Довженко під кінець своєї творчості. Трагічно закінчився життєвий шлях видатного режисера. Безмежно любив свій народ, свою землю, а судилося жити, працювати і померти у москві, без права повернення в Україну.Мови: українська; моск. ~ 1%
Сюжет
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
І голос наш почує світ (1989)
And the world will hear our voice
Читати опис
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
Сюжет
Фільм-вистава Київського театру імені І. Франка."Плакат" – це чільне зображення до п'єси Корнійчука 1968 року. Автор Василь Чебаник. Джерело: museum.mincult.gov.ua
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сторінка щоденника (1973)
Storinka shchodennyka
Читати опис
Фільм-вистава Київського театру імені І. Франка."Плакат" – це чільне зображення до п'єси Корнійчука 1968 року. Автор Василь Чебаник. Джерело: museum.mincult.gov.ua
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Platon Krechet (1972)
Platon Krechet
Читати опис
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Now Judge... (1967)
Now Judge...
Читати опис
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
Пропрацювавши двадцять років у селі Калиновая Роща, колись енергійний голова колгоспу Іван Романюк став бюрократом. У боротьбу з ним вступають голова сільради Наталія Ковшик і колишній моряк-чорноморець Карп Вітровий. Незабаром в село приїжджає письменник Батура, що збирає матеріали для свого майбутнього роману про відновлення зруйнованої війною країни. Розв'язка задуманого роману підштовхує події: колгоспники знімають Романюка з посади...За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Калиновий гай (1954)
Viburnum Grove
Читати опис
Пропрацювавши двадцять років у селі Калиновая Роща, колись енергійний голова колгоспу Іван Романюк став бюрократом. У боротьбу з ним вступають голова сільради Наталія Ковшик і колишній моряк-чорноморець Карп Вітровий. Незабаром в село приїжджає письменник Батура, що збирає матеріали для свого майбутнього роману про відновлення зруйнованої війною країни. Розв'язка задуманого роману підштовхує події: колгоспники знімають Романюка з посади...За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
У степах України (1952)
V stepyakh Ukrainy
Читати опис
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
Псевдобіографічний фільм Іґоря Савчєнка про життя українського поета і художника Тараса Шевченка.Фільм знімався у двох версіях моск. та українською мовами, різними дублями. Тобто моск. версія не дублювання української, а українська не дублювання моск. Це два різних повноцінних фільми. Зараз на телебаченні можна побачити моск. версію, до якої приписали доріжку української - помітна не лише несинхронна артикуляція, а і шуми, музика, довжина пауз, довші чи коротші фрази і таке інше. Чи збереглася українська версія – доступна інформація відсутня.
Сценарне доопрацювання (після смерті Савчєнка) зробив О.Корнійчук, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Тарас Шевченко (1951)
Taras Shevchenko
Читати опис
Псевдобіографічний фільм Іґоря Савчєнка про життя українського поета і художника Тараса Шевченка.Фільм знімався у двох версіях моск. та українською мовами, різними дублями. Тобто моск. версія не дублювання української, а українська не дублювання моск. Це два різних повноцінних фільми. Зараз на телебаченні можна побачити моск. версію, до якої приписали доріжку української - помітна не лише несинхронна артикуляція, а і шуми, музика, довжина пауз, довші чи коротші фрази і таке інше. Чи збереглася українська версія – доступна інформація відсутня.
Сценарне доопрацювання (після смерті Савчєнка) зробив О.Корнійчук, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет (англ.)
The film tells about the heroic struggle of Ukrainian farmers-partisans with nazi invaders during the Great Patriotic war.
Guerrillas in the steppes of Ukraine (1943)
Guerrillas in the steppes of Ukraine
Читати опис (англ.)
The film tells about the heroic struggle of Ukrainian farmers-partisans with nazi invaders during the Great Patriotic war.
Сюжет
1648 рік. Україна під гнітом Речі Посполитої. Шляхта спалює село за селом. Гетьман війська запорізького Богдан Хмельницький збирає на Січі козаче військо захисників батьківщини.За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Богдан Хмельницький (1941)
Bohdan Khmelnytskyi
Читати опис
1648 рік. Україна під гнітом Речі Посполитої. Шляхта спалює село за селом. Гетьман війська запорізького Богдан Хмельницький збирає на Січі козаче військо захисників батьківщини.За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет (англ.)
On the struggle of the communist sailors with the White Guards and the German occupiers in the Crimea during the civil war. Based on the play The Death of the Squadron (Gibel eskadry, 1933) by Aleksandr Korneychuk (Ukrainian: Olek...
Останній порт (1935)
Posledniy port
Читати опис (англ.)
On the struggle of the communist sailors with the White Guards and the German occupiers in the Crimea during the civil war. Based on the play The Death of the Squadron (Gibel eskadry, 1933) by Aleksandr Korneychuk (Ukrainian: Olek...Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Корнійчук Олександр Євдокимович
Фільтр