Важкий для перегляду фільм. Важкий з моральної точки зору, адже переповнений відвертими сценами фізичного та психічного насильства. Однак відірватись від перегляду неможливо, бо дуже цікавий сюжет, хороша акторська гра, багато позитивних і негативних емоцій викликаних дійовими особами.
Увесь фільм побудований навколо теми володарювання одними людьми над іншими, здобуте насильством над тілом та психікою і утримуване ним же.
Крім того, цікавим є ще й демонстрація недолугості й штучності багатьох релігійних догматів.
Деймон таки затягнув мене в кінотеатр. Однак, на жаль, надії не були виправдані. Я із самого початку не сподівався на щось більше аніж спецефекти та видовищні бойові сцени приправлені чудовою акторською грою Мета Деймона із елементами гумору. Але й спецефектів, і видовищних бойових сцен, і гумору було не надто багато. А інтригуюча на початку атакуюча сторона і зовсім розчарувала своєю одноманітністю.
Так, подивитись можна, є на що, в принципі. Але лише разок, бо видивлятись не так і багато. Відверто недопрацювали.
Сильний фільм про справжнє життя, про його найбільші цінності: сім'ю, любов, прощення. А також про людей, які правильно розставляють пріоритети і борються, творять життя.
Чудова атмосфера, хороша акторська гра та музичний супровід. Все на високому рівні, приклад кіномистецтва.
Один із найкращих, як на мене, українських фільмів. Оригінальний, змістовний (незважаючи на відсутність слів) і атмосферний, що безапеляційно приковує до екрану та запускає мурах під шкіру. Дійсно дуже сильний фільм. Якщо хтось розчарувався у нашому кінематографі, то можливо саме ця стрічка все змінить.
Шокуючий, страшніший за будь-який фільм жахів фільм. Шокує рівень жорстокості до якого здатні опуститися люди і діти зокрема. У фільми яскраво продемонстровано наскільки гнучка дитяча психіка, наскільки легко вона піддається впливу оточуючого світу та інших людей, адже в дитини ще не сформовані поняття добра й зла, відстунє співчуття і усвідомлення смерті.
Я вже звик, що фільми зі Стетемом щонайменше містять красиві бойові сцени. Однак в цьому фільми я залишився сам на сам із тривіальним, передбачуваним сюжетом та невиразною грою акторів.
Либонь один з найкращих мультфільмів, що мені довелося переглянути.
Так, красива картинка, але таке можна сказати про багато анімацій. Вирізняє цей мультшедевр саме наповнення: цікаві персонажі, оригінальна ідея із досконалою подачею, залучення глядача до осмислення природи людських емоцій.
Не знаю коли це відбулося, але мультфільми вже перестали робити лише для розваги чи в рідкісних випадках також задля виховання дітей. Анімація виходить на новий змістовий рівень.
Марґо Роббі, як на мене, зробила цей фільм! Рідкісна сила харизми, шаленість та несамовитість. В принципі, всі персонажі, окрім людини з бумерангом (що він взагалі робить у фільмі?!), цікаві. Але без Квінн це було б не надто захоплююче збіговисько.
Сюжет, однак, надто простий й прямолінійний. Навіть нагадує прискорену перемотку.
А загалом фільм притягує погляд й тримає до титрів. Достатньо якісній екшн, на який не шкода витратити час.
Хороший фільм, як і мало бути, коли за справу взявся Спілберг. Але є пару "але":
1) Як це динозаври навчились відкривати двері лапою, використовуючи дверні ручки? В їх час практикуватись не було де.
2) Забагато вже моментів, коли героїв від загибелі рятував випадок. Ну просто занадто велика концентрація цього прийому.
Взагалі-то за ці два "але" я й зняв дві зірки. А взагалі я задоволений. Доктор Ян Малкольм, за якого я хвилювався найбільше, живий, а доктор Алан Грант, нарешті, подорослішав. :)
Вам доводилось дивитись фільм з кінця? Цей продукт кінематографу надасть вам таку можливість. Тільки не думайте, що буде не цікаво, так як "розв'язка" вам відома. Ви не знаєте ні-чо-го!
Правда, важкуватий для сприйняття, однак в цьому теж його родзинка. Цей фільм явно не з розряду "під пиво".
Ідея фільму може й не нова, однак подача цікава. Правда, чи то фотоапарати іноді не так тримали, чи то справа вся в тому, що це були саме фотоапарати, чи то актори не завжди справлялися зі своїми ролями, однак час від часу з’являлося відчуття фальшу. Та незважаючи на це, дивився я із задоволенням. Рідний продукт, як ніяк. ;) Та ще й такий креативний.
P.S. Не спішіть вимикати, коли побачите титри. Чекайте слова «КІНЕЦЬ». )
P.Р.S. А хрещення буле справжнє, здається.
Не часто мені доводилось дивитись фільми за участю Б. Вілліса. Запам′ятався він мені лиш по «Міцному горішку» та й «П′ятому елементу». Але тут! Тут він вийшов на зовсім інший рівень. Я був приємно здивований тим, як він впорався із своєю роллю. Коли я кажу, що був приємно здивований, то не маю на увазі, що від початку вважав Вілліса поганим актором. Просто ті фільми, по яким я його пам′ятав, ну ніяк не робили його видатним в моїх очах. Але в «Шостому відчутті» - фільмі дуже серйозному, зіграв він бездоганно.
Так само бездоганно зіграв і маленький Хейлі Джоель Осмент. Просто не по роках зріла, чуттєва гра.
Взагалі фільм на темі дуже для мене цікаву. І, мабуть, за це я також додав балів. А яка кінцівка? Оце так поворот! За такий сюрприз для глядача – ще зірку! Хоча в голові дуже уважного глядача під кінець фільму вже міг скластися пазл. Хоча я, зізнатися, ахнув!
Фільм дуже сподобався і тепер я чекаю на продовження. Сюжет, акторська гра та інше, що традиційно відмічають в кіно - на рівні, але є дещо, що особисто мені, "кинулось" в очі - "косяк" так би мовити. Я кажу про відсутність важкого вибору у героїв. Так, був один на початку - близький до важкого, коли Кітнісс пішла на бійню замість своєї молодшої сестри. Однак в тому й справа, що той вибір лише близький до важкого. Емоційний стан головної героїні та й сама ситуація була така, що не дала Кітнісс все зважити. Та й навіть якби їй дали обдумати, то я впевнений, що вона б і не скористалася цією можливістю.
Серед двадцяти чотирьох дітей були такі, смерть котрих анітрохи б не "зачепила" глядача. Але є зовсім інші! От я й думав протягом фільму: "Як вона вчинить з ними, якщо...?". Однак нічого вирішувати не прийшлося, так як сценаристи все вирішили самі, раптово умертвивши їх. Вони наче померли самі собою. Я не мазохіст і не якийсь маніяк, та все ж таки, ... якось послабив фільм цей момент. Повіяло банальністю, якщо хочете.
Але як я вже казав: фільм хороший і подивитись його варто.