Знайдено 2 результати 
Почну з поганого. Як і абсолютна більшість жахастиків, цей також позбавлений захопливої історії. А це для мене у фільмі чи не найважливіше. Та й попри це події з перших хвилин розвиваються надто вже квапливо. І як належить творінням «категорії Б», не володіючи великим бюджетом кіноробам приходиться вписуватись в короткий хронометраж та жертвувати деталями. Так обстановка зведена практично до камерності в межах однієї локації. Акторська гра та поведінка персонажів навіть для невибагливого глядача здадуться щонайменше дивними. Як і робота зі звуком, накладання якого на візуальний ряд є досить таки грубою, помітною та бажає кращого.
Однак якщо оцінювати саме роботу знімальної групи, то в межах виділених коштів, я вважаю, вони справились чи не на відмінно. Річ у тому, що бувши обмеженими в хронометражі, локаціях, декораціях і багато в чому іще їм вдалось не просто створити цілісний твір, а й наділити його своїми особливостями. Не звести сюжетний задум до банальності, а навпаки вписати й ... ого в динамічний розвиток подій зосередивши основну увагу на сильних його сторонах. А серед них варто відзначити грим, костюми, роботу художників, море бутафорської крові та найголовніше відчуття сюрреалістичності того, що відбувається.
Я думаю так: якщо перегляд фільму викликає в аудиторії хоча б якісь відчуття, то це вже непогано. А якщо це відчуття відповідає її очікуванням та ще й так, як це задумувалось режисером, то це вже успіх. Цього успіху важко досягнути навіть при зніманні касових картин, що вже там говорити про відносно дешеве кіно. Так ось цим відчуттям є той сюрреалізм, в який потрапляє головний герой після того, як залишається єдиною дійовою особою зі здоровим глуздом серед персонажів. При чому описуючи це відчуття, мені аж ніяк не під силу описати те, як це зображено на екрані. Тому, що це досягається роботою оператора, який ракурсами та поворотами камери прямо таки заставляє голову йти обертом.
Особливо мені запам’яталась сцена, в якій розгублений Еш хоче доторкнутись до свого відображення у дзеркалі. Для мене вона стала вишенькою на вершині зображеної потойбічної чортівні.
Тому МОЖУ РЕКОМЕНДУВАТИ подивитись цю стрічку тільки поціновувачам жанру, а в особливості тим, кому подобається історія його розвитку і в її дослідженні вони не далеко втекли від 1981 року. Тим людям, яким подобається класичне зображення страхітливих сцен в стилі 70- 90-их, де не використовувались ще комп’ютерні спецефекти, а натомість основна увага приділялась покадровому фільмуванні, гриму та моделюванню шокуючих кадрів вручну.
Всім іншим людям я НАПОЛЕГЛИВО НЕ РЕКОМЕНДУЮ це кіно до перегляду. Ви згаєте час на марно. Зараз є незліченна кількість фільмів в цьому жанрі, які виглядають як мінімум свіжіше і не так дешево. Перед переглядом цієї стрічки, я б радив вам віддати перевагу саме їм.
МОЯ ОЦІНКА – 6.5/10. ОСОБИСТО СПОДОБАЛИСЬ ВСЬОГО ЛИШ КІЛЬКА СЦЕН З ФІЛЬМУ. РЕКОМЕНДУЮ ВУЗЬКОМУ КОЛУ ПОЦІНОВУВАЧІВ ЖАНРУ.
Багато фільмів знято на цю тему. Проте цей ми можемо подивитись з іншої точки зору. Адже головний герой стверджує, що не спав вже цілий рік. І дійсно, дивлячись на ходячий скелет обтягнутий шкірою, важко сказати, що в цієї людини все нормально. Усвідомлення поданого викликає підозру на щось містичне або фантастичне . Та нічого подібного не відбувається, тому приходиться шукати пояснення в реаліях життя. Саме це являється незвичайністю цього фільму.
Серед переваг цього фільму відзначу хорошу, таку собі добротну атмосферу, яка в більшості навіяна холодними, тьмяними тонами а також музичним оформленням. Фонова музика хоч і не в новинку, та виконана якісно. Сюжет цілісний, із хибними дірками. За рахунок цього фільм примушує додивитись його до кінця.
В загальному фільм хороший, але ні під час його перегляду ні після закінчення не виникає оригінальних думок. Така собі він пісна їжа для роздумів. Знайома ідея, з хорошим втіленням так домовити.
Моя оцінка - 7 з 10, хороший ... фільм.