Перший сезон доволі цікавий,я б сказав захоплюючий,сама ідея серіалу прекрасна й продовджується в другому сезоні,тому 1 та 2 дивишся з цікавістю,3 сезон втрачає посил серіалу,він перетвоюється на щось незрозуміле,безцільне,дурнувате. Дивишся з важкістю в очікувані чогось суттєвого,але приходиться перемотувати.
4 сезон дивитись бажання нема,але вже хочеться добити серіал,тому виключно із-за цієї причини почну перегляд.
Серії надто довгі,або надто пусті,якщо в першому сезоні було багато незрозумілостей,то в 3 дивитись серію по 1+ години - катування.
В 3 сезоні Крим чомусь російський,і там якась громадянська війна,ще один жирний мінус за цю нісенітницю.
Уявіть парк розваг, де ви вільні робити що завгодно. Навколо актори-роботи, що грають відведені їм ролі. Вони точно як люди, але ви знаєте, що це не насправді, що ви можете вбити кого завгодно чи зробити ще яку мерзоту, і вам за це нічого не буде. Та одного разу щось іде не так і актори починають жити справжнім життям. Їм не здолати своїх господарів грубою силою і вони починають грати на людських почуттях.
Перше, що слід сказати - "Світ Дикого Заходу" в основі має "Р.У.Р." і ні трохи соромиться. Так, саме ту виставу Карела Чапека, де вперше вжито слово "робот". Усі випущені 4 сезони рівно лягають на сюжет вистави з тим ж поворотами. "Світ Дикого Заходу" лише наповнює його іншими декораціями та ордами персонажів. І ці персонажі цікаві, вони всі по-своєму привабливі, та те, як вони взаємодіють, викликає спершу приємне запаморочення, а потім нудоту.
Один з символів серіалу - це лабіринт і сюжет такий же заплутаний. Глядачів водять колами, зама ... нюють в тупики, виводять назад тим самим шляхом і далі все з початку. Оригінальний фільм 70-х років дуже просто ділив персонажів: ось люди, а ось схожі на них роботи. Серіал постійно обігрує той факт, що програму робота можна перенести в інше тіло. Це створює страшенну плутанину. Ось ви бачите персонажа, знайомого з першого сезону. А це не він, це робот! Тільки не той робот, що ви подумали, а його копія, яка насправді за людей, але це він думає, що за людей, а насправді-то він маріонетка іншого робота, якого запрограмувала людина, але ця людина живе в симуляції, а симуляція створена роботами, щоб вони думали ніби керують роботами, а насправді все зовсім не так і це люди справді керують роботами, але це теж симуляція! Фух!
Насправді мораль серіалу дуже проста. Якщо ти бажаєш завтра бути кращим, ніж сьогодні, - ти людина, не бажаєш - робот. І не важливо складаєшся ти з живих клітин або пластикових деталей. Тільки цю мораль усіляко носять навколо як велику таємницю, до якої ще бозна-коли ми повинні додуматися. Але глядачі все зрозуміли ще в першому сезоні.