Подорожні (2005)

Wayfarers

Трейлер

10 хв • 22 травня 2005 (Світ)

Країни:	Україна
Жанр:	короткий документальний
Мова оригіналу:	українська
Бюджет:	$15 000
Прем'єра в світі:	22 травня 2005
Режисер:	Ігор Стрембіцький

КіноБаза: 7.0 (9) IMDb: 6.0 (152)

Моя оцінка:

/10

Сюжет:

Меланхолійний поетичний етюд, що зображує акторський будинок ветеранів у Пущі-Водиці, психоневрологічний диспансер, а також поля, пісні, електрички… Бачення цього короткометражного фільму зафіксувати не так і просто. Легше оцінити сумну ауру показаних дисциплінарних закладів та той контраст, що виникає між клаустрофобічними коридорами та спогадами їхніх мешканців про свободу. Про дитячий біг засніженими полями. Про колискову «Ой люлі-люлі, спатоньки хочу», виконану для фільму Мар’яною Бенюк.

Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:

Karpenko-Karyy Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television, Kyiv National I. K. Karpenko-Kary Theatre, Cinema and Television University

Режисер: Ігор Стрембіцький
Сценарист: Natalya Kononchuk
Оператори: Ігор Стрембіцький, Artyom Vasilev

Відео: (Всі 2)

2:28

[Трейлер] Подорожні («Wayfarers» 2005)

9:50

Подорожні | 2005 | Ігор Стрембіцький | Ihor Strembitskyy | Wayfarers (+EngSubs)

Зображення: (Всі 1)

Цікаві факти: (Всі 3)

Фільм готувався режисером Ігорем Стрембіцьким разом з дружиною-сценаристкою-кінознавчинею Наталією Конончук. Особливого шарму та «культовості» фільму додавали його малобюджетність (3 тис. доларів), використання у ньому контрастної чорно-білої плівки «Свема» та елегантна операторська робота побудована на повільних панорамах та коротких, але чітких портретах, знятих любителем фотографії Стрембіцьким разом з однокурсником Артемом Васильєвим.

Уродженець Гуцульщини, учень Сергія Буковського та Володимира Кукоренчука, Ігор Стрембицький, здавалося, з’явився нізвідки. Початок 2000-х років в українському кіні характеризувався пусткою та безриб’ям та не дозволяв очікувати на прориви. Кіно фінансувалося нерегулярно. Старші колеги Стрембіцького пішли працювати на телебачення, його ровесники могли показати свої короткометражні фільми лише кілька разів на рік під час фестивалів «Відкрита ніч» та «Молодість». А тут – «Подорожні» не лише потрапляють до основного конкурсу найвідомішого у світі кінофестивалю, а ще й несподівано беруть його нагороду.

Не менш дивно в цій історії те, як склалась подальша доля Стрембіцького та Конончук. Криза української кіноіндустрії 2000-х завадила молодому дуету побудувати кар’єру в кіно навіть попри нагороду у Каннах та особисті вітання від президента Віктора Ющенка. Стрембицький зник з радарів більш ніж на півтора десятиліття – працював на каналі «Тоніс», асистував Сергію Буковському та Іллі Хржановському. Аж доки в 2017 році не повернувся у кіно з несподіваним чотирисерійним VR360-документальним альманахом «Вівчарі».

Рекомендації: (Всі )